Чи є об’єднання громад добровільними?

Євген Шаповалов, депутат Олексієво-Дружківської селищної ради

proxy 15 серпня 2016 року на сесії Олексієво-Дружківської селищної ради було прийняте рішення про об’єднання громади селища з територіальною громадою Дружківки з центром в місті Дружківка.В Олексієво-Дружківці, як ніде в дружківській окрузі, процес децентралізації, дійсно, жваво обговорювався, було декілька варіантів об’єднання – від створення своєї окремої громади з центром в Олексієво-Дружківці і приєднанням навколишніх сіл, до варіантів об’єднання з Костянтинівкою і Краматорськом. Вони розглядалися на сесіях і обговорювалися на зібраннях депутатів. В селищі утворилася ініціативна група з освічених і небайдужих мешканців, яка щільно цим займалася.
Процес об’єднання територіальних громад в Україні навіть в назві закону визначений, як добровільний. Тому ми й почали цей процес самі, знизу, з багатьма варіантами, – по закону.
Але насправді все виявилося марним.
Наш проект з центром громади в Олексієво-Дружківці і приєднанні до селища навколишніх сіл, які тісно пов’язані між собою, дружківський міський голова назвав «простим екскурсом в історію», хоча він забув, що, хто не знає свого минулого – у того немає майбутнього. Мер «забракував» цей проект, навіть не зробивши його економічне дослідження і аналіз, як забракував і повісив ярлики на всі інші довколишні об’єднання, які вже відбулися поруч з нами. Об’єднання Шахівської громади, яке поруч, він чомусь назвав «безперспективним», Костянтинівка теж все робить не так, Костянтинівський район, з його слів, взагалі не об’єднується. В кінці своєї нетривалої промови Валерій Сергійович взагалі заявив, що з нашим об’єднанням все вже вирішено в Києві, затверджено в області, проголосовано в місті, і нам залишилося тільки «заплющити очі і сказати: «Так…».
Депутати нашої селищної ради слухняні і не прагнуть до конфронтацій. Тому, попередньо схваливши всі варіанти, все-таки пристали на пропозицію мера. Однак записали в проект рішення пункт, в якому указали, при виконанні яких умов і конкретних заходів рада дає згоду на об’єднання. Це і справедливий розподіл коштів, ремонт доріг, освітлення вулиць, повернення селищного клубу, будівництво містків через річку, перехідних містків через залізничні колії, «переходки» через вулицю Олекси Тихого, яка проходить по трасі і є небезпечною.
Коли ми винесли на обговорення для голосування таке рішення, то тут вступила в бій секретар виконкому Ірина Бучук. Вона заявила, що у неї начебто не приймуть такі наші рішення в області і треба привести текст до шаблону, який вона укаже. Тобто навіть думати про якісь гарантії, які при об’єднанні ми можемо отримати від ініціаторів процесу, ми не маємо права. Хоча та ж Ірина Олександрівна заплющила очі на інші багаточисельні порушення закону і процедури. Її не хвилювало те, що не проходило обговорення громадою селища пропозицій про об’єднання, те, що на момент прийняття рішення про об’єднання Олексієво-Дружківка не має спільних територіальних кордонів з Дружківкою (!). А при певних ситуаціях суд, у зв’язку з цим, може скасувати рішення селищної ради і признати об’єднання недійсним.
Тоді вже я, як «глас вопіющого в пустелі», спитав Валерія Сергійовича: «Ви хоч тут при всіх на камеру скажіть, як ми будемо жити після об’єднання з вами?». На що мер з посмішкою сказав: «Хуже жить не будете…»… А куди вже гірше? Доріг немає, суцільна темрява, воду й світло постійно вимикають, клуба немає, лікарні немає, час від часу чути гарматні залпи «мінусів» та крупнокаліберні черги по безпілотникам… Але «хуже жить не будете»... А краще? Людина так влаштована, що прагне до кращого. Мер про це ані слова…
Отак пройшло «вільне» об’єднання старожитнього козацького селища з громадою сусіднього міста. Вам нічого це не нагадує?
Але все розсудить і поставить на свої місця час. Ми знаємо, бачимо, як може різко мінятися ситуація довкола нас. Буквально менш трьох років назад влада регіоналів жила спокійно і стабільно. Хто б міг подумати, що через якісь півроку все стане з голови на ноги? Так може бути і в нашому випадку. Може, в цьому об’єднанні через якихось два-три роки Одексієво-Дружківка стане сильним заможним селищем, культурним центром громади. Дороги будуть, як в Європі, нас будуть обслуговувати кращі лікарі, кожної неділі в нашому клубі будуть концерти відомих колективів. Чи зможуть зробити таке люди, які за це беруться? Не знаю.
Все пізнається і сприймається в порівнянні. Всі матеріали по територіальному об’єднанню громад, відео, аудіо записи, листи і відповіді на них – є в електронному вигляді в соцсітях, і все це легко підняти й переглянути. Пройде час, і ми на власні очі побачимо і узнаємо, що мав на увазі Валерій Сергійович під словами «хуже жить не будете»...
Я згадав історичний факт. Хоч як наш мер не любить нічого історичного, але я його тут приведу. Коли в 1861 році «реформатор» Олександр ІІ скасував кріпацтво, то, як пани не вигоняли кріпаків на «волю», – ті вперто повзли назад у кріпацтво, бо були відпущені «без грунтів». Так і задумана була та «реформа». От таке нагадує мені і наш випадок.
Нічого особистого – тільки добровільне територіальне об’єднання громад…