Підсумки роботи дружківськіх податківців
Нещодавно відбулась зустріч з журналістами в.о. начальника ДПІ Олени Бусоргіної за темою: «Наповнення бюджетів всіх рівнів за рахунок підвищення добровільної та своєчасної сплати податків».
Вона відзначила, що завдяки налагодженій співпраці податківців, платників податків та місцевих органів влади у січні-березні 2017р. забезпечені надходження до Зведеного бюджету в розмірі 63 558,62 тис. грн., індикативні показники виконані на 125,4%, але у порівнянні до відповідного періоду минулого року надходження зменшились на 195,19 тис. грн. або на 0,3%.
До Державного бюджету надійшло 23 779,57 тис. грн., що менше надходжень відповідного періоду минулого року на 991,23 тис грн., індикативний показник виконано на 101,8%.
Надходження до Місцевого бюджету у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились на 796,03 тис. грн. i на 01.04.2017 року склали 39 779,05 тис. грн.
Основними джерелами наповнення Державного бюджету за період січень-березень 2017 р. традиційно стали:
— податок на доходи фізичних осіб, надходження якого склали 10422,39 тис. грн., що становить 43,8% в загальній сумі надходжень;
— податок на додану вартість, надходження якого склали майже 8285,64 тис. грн., що становить 34,8% в загальній сумі надходжень;
— податок на прибуток підприємств, надходження якого складають майже 2587,12 тис. грн., що становить 10,9% в загальній сумі надходжень.
«Гаряча лінія» з питаннь легалізації доходів
На запитання відповідала головний державний інспектор сектору організації роботи ДПІ Людмила Похомова.
— Яка на сьогодні мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум? Чи є можливість у поточному році скористуватись податковою соціальною пільгою?
— У відповідності зі статтею 8 Закону 1801-VIII « Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 р. складає 3200 грн. У відповідності зі статтею 7 Закону 1801-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2017 році складе: з 1 січня — 1600 грн., з 1 травня — 1684 грн., з 1 грудня — 1762 грн.
У поточному році граничний розмір доходу, при оподаткуванні якого може бути застосована податкова соціальна пільга становить 2240 грн., а сума мінімальної заробітної плати, обов’язкова до виплати — 3200 грн. У такій ситуації право на ПСП не виникає, тому що перевищене обмеження доходу 2240 грн. У 2017 р. податковою соціальною пільгою можуть скористатися багатодітні родини. Чинним законодавством передбачено, що один з батьків визначає граничний дохід для застосування ПСП кратно кількості дітей (2240 грн х 2, 2240 грн. х 3 і т.д.).
— Який документ повинна надати контролюючому органу ФО-резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податок сплачувався за межами України?
— Фізична особа-резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
— Який орган уповноважений здійснювати проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента?
— Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 р. № 237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 р. за № 1151/8472. Проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента здійснює Міністерство закордонних справ.
— Чи може орган фіскальної служби нарахувати податкові зобов’язання по ПДФО, якщо фізичною особою не подано річну декларацію про майновий стан та доходи, а податковий агент подав розрахунок за ф. 1ДФ та зазначив суму нарахованого доходу?
— Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу (далі — ПК) контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПК, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків). Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПК).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову Декларацію. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПК).
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, — тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.
Згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3-х до 8-ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.