«Гіркий, але необхідний урок»
Юлія МОСТОВА
У повній відповідності до історичної логіки, «дранг нах остен» зірвали негода і бездоріжжя. Перед другим туром президентських виборів Донбас цілком і повністю відданий на відкуп регіоналам. Біло-сині успішно «відбили» всі спроби встановити за ними контроль або відпрацювати механізми протидії можливим незаконним маневрам 7 лютого.
Чи застосують штабісти Віктора Януковича в рідному регіоні щось із арсеналу заборонених прийомів, ми поки що не знаємо, але спокуса — велика. Руки — розв’язані, місцева влада — під контролем і «нагнута», правоохоронці — щонайменше, нейтральні, опоненти — деморалізовані й дезорганізовані.
Депутати з Партії регіонів перебувають у благодушному настрої і збиткуються над суперниками, обіцяючи луганчанці Наталі Королевській пам’ятник за проведену роботу в ролі повпреда Юлії Тимошенко на Донбасі. Цифри, офіційно оприлюднені ЦВК, свідчать, що привід для глузувань у біло-синіх є, і досить вагомий.
Після першого туру Королевська в телефонній розмові з одним із функціонерів ПР визнала, що в Донецьку, практично, не працювала, зосередивши зусилля на Луганській області. За весь час передвиборної кампанії зафіксовано два візити начальника «донбаського штабу» на Донеччину — це координаційна нарада в самому Донецьку і роздача від імені уряду ключів від квартир черговикам у Маріуполі. Відсоток підтримки Тимошенко на Луганщині справді вищий, проте ось «натуральні» цифри: Луганська область — 85 тисяч голосів, Донецька — 105 тисяч! І ціна кожного голосу неймовірно висока. Як відомо, уряд виділив 8 млрд. грн. на допомогу гірникам Донбасу, і багато хто розцінив це рішення як «передвиборне». У масштабах двох областей виходить, що за кожен бюлетень із птичкою викладено 40 тисяч гривень. А ще ж були згадані квартири, була роздача земельних актів і були величезні вливання в «Родовід Банк» — банк донецького походження, до народження якого причетний олімпійський чемпіон Сергій Бубка...
За інформацією з центрального штабу ЮВТ, із п’яти тисяч «мокрих» протоколів, які штаб не зміг зібрати під час власного підрахунку голосів у першому турі, чотири з половиною тисячі не прийшли в строк саме з Луганської та Донецької областей! Відсутність контролю відкриває для штабу Януковича воістину королівські можливості...
Завершуючи огляд діяльності Наталі Королевської в ролі керівника штабу, відзначимо ще одну деталь. Описана вище телефонна розмова взагалі відбулася з іншого приводу. Соратниця Тимошенко насправді телефонувала опонентам, аби дорікнути їм за неточність у публічних висловлюваннях і сказати, що «Молодогвардеец» (газета, журналістськими посвідченнями якої розмахували грузинські «спостерігачі») їй не належить. Прикметно, однак, що з відкритою заявою з зазначеного приводу вона так і не виступила. А зробила б це Королівська — градус влаштованої регіоналами антигрузинської істерії відразу був би знижений на порядок. І у розсудливої людини виникли б сумніви: якщо цей аргумент «януковичів» — нісенітниця, то чи правда все решта?
Всупереч обіцянкам і заявам, вибори в Донецькій та Луганській областях визнані такими, що відбулися на всіх дільницях, масових звернень до суду з приводу виявлених порушень не було. Хоча регіонали де-не-де справді прокололися. Відповідно до звітів спостерігачів Комітету виборців, у незаконному залученні своїх працівників до агітації за Віктора Януковича були помічені керівники низки підрозділів «Укртелекому» й «Укрзалізниці» у донецькій провінції. Не кажучи вже про безправних «училок», яких через дефіцит кадрів гнали в дільничні комісії рядами й колонами. Загалом, констатуємо, що, як і 2004-го, приписуваний кандидату від влади ресурс аж ніяк не обов’язково йому незаперечно підпорядкований. Та й чи була тут останні п’ять років не біло-голуба влада?
Окрім того, в.о. голови ЦВК Грузії Леван Тархнішвілі заявив, що його «спостерігачі» (це слово ми беремо в лапки, бо, нагадаємо, офіційного статусу вони так і не отримали) зарахували до порушення виборчих процедур централізоване підвезення виборців на дільниці мікроавтобусами від імені лідера ПР. Потім з’ясувалося, що регіонали встигли запастися розпорядженням обласної держадміністрації, яке веліло «у зв’язку з тяжкими погодними умовами» організувати доставку людей із «віддалених від виборчих дільниць територій» і зробити це «силами підприємств усіх форм власності». На деяких бусиках навіть передвиборного розфарбування не здирали.
Перед першим туром Юрій Луценко погрожував, що начальники місцевих УВС, котрі не виконають його розпоряджень, пов’язаних із міліцейським супроводом виборчого процесу, будуть звільнені в проміжку між турами. Водночас місцева влада в Донецькій області намагалася забезпечити собі лояльність правоохоронців. Міліціонери, зрештою, просто вмили руки і зайнялися буддистським спогляданням ілюзорної дійсності. Або кожен начальник інструктував підлеглих, виходячи з власного розуміння. А потім навіть грузинів дивувало українське ставлення до законів: половину «спостерігачів» на дільниці пустили, половину — ні; на одних дільницях за спробу перевірити поточні документи ДВК тягнуть у райвідділ, на інших — надають повне сприяння...
На всі звинувачення у спробах сфальсифікувати, спотворити, зірвати вибори в рідному регіоні ПРівці відповідають одним аргументом — і воно нам треба? «Якщо в нас 70% явка, і 76% — за Януковича, з трьох разів здогадайтеся, чи хочемо ми зірвати вибори? Ні. А вони це робитимуть, у них розписана ціла технологія», — розмірковував на цю тему голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк.
Спробуймо пошукати відповідь на поставлене ним риторичне запитання. На партійних конференціях, що передували з’їзду, на якому Януковича висунули кандидатом, було озвучено планові завдання. У Донецьку, зокрема, стояло завдання: забезпечити явку на рівні 85%. Цифри Центрвиборчкому від планових показників дуже відрізняються, і слово «явка» звучала в ефірі в день виборів частіше, ніж «результат». Кажуть, Борис Колесніков у ніч із 17 на 18 січня особисто моніторив тільки дві теми — «грузинські» публікації на новинних сайтах і оперативні дані щодо явки виборців. На регіональні штаби покладено обов’язок будь-що забезпечити візит жителів на дільниці. Хто знає, чи не спаде на думку замінити реальну явку віртуальною. Повторимо: спокуса — велика. Тим більше якщо в стані противника «втеча, хаос, короткозорість, безпорадність, нехлюйство». Це цитата з ленінської статті, заголовок якої запозичений тому, що якнайкраще характеризує поточні події.
«Дзеркало тижня»