Із чорним квадратом війни

До 90-ї річниці видатного художника-земляка Віктора Сахненка
Володимир Півень, художник, кандидат філологічних наук
«Сьогодні, – зауважує аналітик Ольга Петрова, – мистецтво, так само як і мистецтвознавство, без психоаналізу неможливе…». Додамо – і без філософського аналізу також. А надто, коли йдеться про розгляд зображення видатних особистостей.

З погляду семіотики, на думку М.Гайдеґґера, Людина є знак у світовому континуумі, що у різні часи сприймається по-різному. Час коригує семіотичні утворення минулого. До того ж, знак відкриває необмежені можливості для дослідника, є те, що вказує на сприймане задля подальших інтерпретацій. Відтак це дає нам право спробувати торкнутися аналітичною думкою одного з найдавніших різновидів зображення людини – портрета. Це складний, багатовимірний жанр образотворчості, де наряду із суто фаховими положеннями, набувають ваги інші, зокрема необхідність співвіднесення діахронії (розвиток в історичному вимірі) й синхронії (у теперішньому часі) цього давнього мистецтва зображення людини.

Йдеться про один із найяскравіших творів Віктора Сахненка, що експонується в Третьяковській галереї – Портрет народного художника БРСР Михайла Савицького. 1972. Пол., олія, 100 х 100. Зовні статична, але внутрішньо зосереджена постать мистця, по якій тривожно рухаються спалахи-відсвіти недоброго вогню – полум’я Другої світової війни. Людина на чорному сприймається як знак смертоносної гри, крутовиру смерті й поламаних доль десятків мільйонів людей. Цей чорний квадрат асоціюється зі знаменитим знаком-символом Казимира Малевича й водночас нагадує малярське полотно на мольберті. Чорний квадрат – замкнений простір зболеної свідомості мистця, який брав участь у боях за Севастополь, але, потрапивши в полон, уповні напився гіркоти з пугара долі. Зрештою, як пишуть біографи, «виявився в концтаборах Дюссельдорфа, Бухенвальда й Дахау». Чотирикутна чорнота – позаду, у минулому, але не цілком: ця темінь засіла в осерді долі, яку не вибирають, вона неугавно ятрить сумління й детермінує мистецькі рефлексії. Зображення як знак, як вважав Ф.Ніцше, «призначений не тільки для самотрансляції-демонстрації, а й для експонування образної багатозначності». Чорний же квадрат долі / полотна розділяє два світи – пекло (вбивчо-руйнівний безлад) війни і рай (гармонія внутрішнього світу) мистця-деміурга.

Портретний твір В. Сахненка – метафізично забарвлений і пронизливо сучасний, відкритий для інтерактивну із сьогоднішнім глядачем. «Мистець, – на думку німецького мислителя, – зазвичай тяжіє до метафізичного почасти тому, що глядач потребує цього». Свідомо створеними домінантами тексту полотна є, на перший погляд, семантично суперечливі плями обличчя і рук: статика першої створює опозицію потенційній дієвості другої. Мозок перетворює враження реальних подій на зображальні знаки. Не залишається непомітною органічність імпресіоністської (дрібний мазок) фактури поверхні полотна зі змістовим наповненням повоєнних рефлексій (спалахи вибухів і пожеж). Колористична цілісність полотна зумовлюється субстантивною (базовою для варіювання відтінків) коричневою барвою (знак-символ Землі як багатозначного життєвого простору). Коричневий змінює забарвлення й тон: висвітлюючись, жовтіє й палахкоче лихим огнем; згущуючись, чорніє чотирикутною формою жаху, болю і страждань; під впливом холодного червоного – набуває відтінку бордо (одяг моделі), стаючи знаком минулих, але не забутих переживань. У загальній текстурі твору, його семантичній наповненості відчутне приміряння створюваного твору на себе (посесизм), і це пояснюється не лише використанням методу вживання в образ, а й схожістю доль обох мистців: Віктор Сахненко і Михайло Савицький – майже однолітки (останній на рік старший), обидва вихідці з провінції (перший з Донеччини, другий з Вітебщини), обох обпалив огонь війни. За свідченнями людей, близьких до Сахненка, їх також пов’язували теплі дружні взаємини, і тому по смерті нашого земляка його мінський колега створив вишуканий психологічний портрет передчасно померлого друга, котрий зберігається в Донецькому художньому музеї.