Музична розвідка на манівцях Донбасу

Коментар про виступ Олега Сухарєва у Дружківці
Іван Лязак
В житті постійно трапляються чудесні несподіванки, але зазвичай буває, що їх мало хто помічає.Стародавня мудрість
Зимного січневого дня, десь опівдні, майже зненацька, так само як відбуваються звичайні дива, завітав у Дружківку з акустичним концертом дехто на прізвище Олег Сухарєв, соліст київського рокгурту «Самі Свої».

Зважаючи на те, що про цього виконавця я перед тим нічогісінько не знав, а також з огляду на обраний для виступу майданчик (конференц-зал машинобудівного технікуму), думалось мені, що почути чогось путящого аж ніяк не випаде.

За цим, що називається із «пункта Б», переваливши через кучугури снігу, тихою ходою простую до будівлі з чотирма неоковирними колонами. Відчиняю циклопічні двері аж надто знайомого мені учбового закладу, який опісля майже двадцяти років по закінченні, з методичною настирливістю являється мені у вісні. Прийшовши до зали, сідаю за довгу, розраховану на три-чотири людина-місця, парту і дістаю, як колись було, конспекти, свого журналістського записника. Нецікаво розглядаю стелю й стіни з ознаками євроремонту. От вже поволі зібралися, приведені на культурний захід гомінливі студенти. Майже налагодив звук якийсь худкерівник за пультом. Похмурі стерео-колонки тривожно позіхають в очікуванні навантаження. Мляво виблискують сталеві мікрофони, а за ними звичайна шкільна дошка нудить чорним квадратом, ніби розплескана прірва.

Аж раптом посеред залу з’являється енергійна особа з гітарою. Декілька вступних слів… Удар по струнах! Чіткий шквал звуку висікає світло. Вибухом лунає пісня «Бути собою», за нею інші... З перших акордів стає зрозуміло – зараз відбувається подія. Лине справжня емоція. Чітке і виразне слово. Все навколо відразу перемикається на інший, небуденний лад. Увесь стрій речей бринить й підіграє. Мимоволі постає струнка цілість сприйняття. Ріже й пульсує сплесками ломаних акордів гітарний сполох за сполохом. Голос надає стрункого поступу римам. Ефект чудесної несподіванки. Ось тепер ми справді знайомі, Олеже Сухарєв! От вам звичайнісіньке диво, шановне зібрання!

Це вже потім я, на додачу, дізнався, що нам усім у тому залі дуже пощастило почути концерт, сказати б, «на халяву». За що окрема подяка! Вже потім я дізнався, що дружківський захід колись там планувався у рамках акустичного туру Україною і що соліст гурту «Самі Свої» вже концертував минулими днями у Слов’янську і Краматорську. Це вже потому мені на думку спало, що цю музику можна умовно віднести за стилем до фолк-рок-бард-гранжу і що деякі пісні, яких, до речі, Олег заспівав аж 14, дещо нагадують мені акустичні сольні альбоми Едді Веддера із Pearl Jam. Однак це не має значення. Зрештою, про якість чогось справжнього думається завжди постфактум.

Звичайно, спало на згадку й про мову, традиції тощо. Про те, що будь-який український витвір приречений бути політичним памфлетом, бо він власне український. Подумалось мені навіть, що пісенна поетика Олега, волелюбна селянська у своєму підґрунті, дещо дисонує з донбасівським індустріальним простором, в якому народна архаїка переродилася у міську, умовно кажучи, «шансонову» естетику місць позбавлення волі. Думалось про маргінальність культури як такої й, зокрема, рок музики, що, на мій погляд, має надихати не так загадковою енергетикою душі (Олег Скрипка), як наявністю в ній дійсно живого поетичного слова. Чого годі сподіватися від так званої «форматної» музики. Там, де є поезія, є й справжня здорова енергетика, бо є сенс, а де спалахує лишень несвідоме шаманство, там руїна й отупіння.

Коротше кажучи, було багато думок і вражень, а це велика зараз розкіш і радість. Спротив несвободі, даруйте на пафосному слові, – не постає з вивільнення емоцій та почуттів, він не є у сваволі, – він у спроможності й натхненні творити змістовне, «возити» оту саму «глину» (пісня «Привіз глину») для домівки, в якій обов’язково оселиться буття. Саме це надихає й дає сили «бути собою».

Тож, вочевидь, замислений як музична розвідка, акустичний тур Олега Сухарєва обернувся, як на мене, розкішним подарунком навіть для тих, хто цього ще наразі не збагнув.

http://regasi.su отвод для укладчика-делителя ш33-хд-3у. Патрубок к ш33 хд3 у отвод.