Наши библиотеки выиграли грант на 15 компьютеров!

Выступает Леонид ЗахватовЕвгений ФИАЛКО
Семнадцатого февраля в Центральной городской библиотеке им.Л.Украинки состоялось торжественное открытие зала мультимедийных презентаций. Главную роль в этом сыграл, конечно, выигрыш гранта Фонда Билла и Мелинды Гейтс «Бібліоміст», который «Леся» (так еще ласково называют эту библиотеку) выиграла 7 сентября прошлого года (НД от 15.09.2010 г.). Данный проект готовился совместно с туристической фирмой «Арго» и немецким культурным обществом в Дружковке «Возрождение» при поддержке городских властей. Грант позволил получить 2,5 тысячи долларов для приобретения мультимедийного оборудования, местный бюджет помог с новой мебелью, а ремонт работники библиотеки сделали своими силами.

В четверг, 17 февраля, преобразившийся уютный зал был полон. Презентацию вела директор ЦГБ им.Л.Украинки Татьяна Романченко. Первым выступил секретарь городского совета Леонид Захватов.

Он напомнил, что даже в трудное время городской совет находил возможность выделять библиотекам необходимые средства для закупки  литературы и подписных изданий.

Затем пришла первая большая победа, когда библиотека выиграла в 2004 году грант американского посольства по бесплатному пользованию интернетом. После этого здесь не остановились на достигнутом и почти каждый год добиваются новых успехов — нынешняя презентация тому подтверждение. Захватов сказал, что сейчас по этому пути пошли все службы города, так что где как, а в Дружковке библиотека стала двигателем прогресса!

Затем выступили региональный представитель программы «Бібліоміст» Светлана Бойцова и руководитель методической службы областной библиотеки им.Н.Крупской Елена Соколова, которые заявили, что Дружковка первой в области стала победительницей в данной программе. «У вас здесь какой-то особый климат, — сказала  Светлана Бойцова, — я думаю, это первая победа, но далеко не последняя». Как в воду глядела (но об этом чуточку позже)!

Всего же, по словам Елены Соколовой, в прошлом году библиотеки Донецкой области привлекли около 970 тыс. грн. инвестиций, из которых 490 тыс. дал «Бібліоміст».

На протяжении всей презентации в зале царила непринужденная теплая атмосфера, от которой даже лопались воздушные шары, как бы салютуя всем выступающим. Собравшиеся друзья библиотеки услышали депутатов городского совета Татьяну Кулик, Татьяну Сердюк, Ольгу Ченцову, руководительницу немецкого культурного общества «Возрождение» Лидию Сапожникову (его участницы исполнили несколько песен на немецком и английском языках), представительницу управления юстиции Анну Немирскую и даже молодого лидера Диму, учащегося 12-й школы, журналиста школьной газеты «Дюжина». Все говорили о большой роли директора Центральной городской библиотеки им. Л. Украинки Татьяны Романченко в том, что это учреждение культуры имеет такой высокий рейтинг в городе и области. А Татьяна Алексеевна чаще всего употребляла слово «команда», а потом вдруг намекнула, что все работники библиотеки с волнением ждут итогов еще одного конкурса по программе «Бібіліоміст», но не хочет говорить об этом, чтоб не сглазить...

И правильно сделала, потому что на следующий день пришло сообщение, что ЦГБ им. Л.Украинки и библиотеки-филиалы им.В.Нестайко, им.А.Чехова, а также библиотека семейного чтения на пос. Яковлевка выиграли конкурс по организации новых библиотечных услуг с использованием свободного доступа к интернету, который был организован Советом международных научных исследований и обменов (IREX) Фонда Била и Мелинды Гейтс в рамках программы «Бібліоміст». Это даст возможность подключить к интернету все библиотеки централизованной системы, которые дополнительно получат 15 компьютеров с лицензионными программами. Необходимым условием этого является выполнение до 1 мая мероприятий по материальной поддержке библиотек согласно обязательствам местной власти. Реализация проекта начнется с июля 2011 года.

Та заметка в «Нашей Дружковке» от 15 сентября прошлого года одной из самых активных участниц подготовки грантовых проектов, заведующей отделом методической работы, инноваций и компьютеризации ЦГБ им. Л.Украинки Светланы Сафроновой называлась «Мечты сбываются». Мечты, действительно, сбываются у тех, кто делает все для их воплощения в жизнь.


Понравилась статья? Оцените ее - Отвратительно!ПлохоНормальноХорошоОтлично! (3 голосов, средняя оценка: 2,33 из 5) -

Возможно, Вас так же заинтересует:
Загрузка...

17 комментариев к статье “Наши библиотеки выиграли грант на 15 компьютеров!”

  1. Кровосись:

    ИНТЕРЕСНО, А ТОТ ФАКТ, ЧТО 26 ФЕВРАЛЯ ЛЭСЕ УКРАИНКЕ — 140 рокив, библиотекарши забыли, наверное?
    Исчо бы, финансовый вопрос затмил культуру — все только о деньгах и думают.
    СЛАВА СЛАВНОЙ ДОЧЕРИ УКРАИНСКОГО НАРОДА — Ларисе Петровне Косач!
    Позор и ганьба дружковским библиотекаршам, променявшим юбилей ВЕЛИКОЙ ПОЭТЕССЫ на шабаш по поводу сомнительного качества «препаратуры».
    За сраный забугорный мультипроектор продали память ВЕЛИКОЙ ПОЭТЕССЫ!!!
    ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР!ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР!ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР!ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР!ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР! ПАЗОР!

  2. Марфа:

    Уважаемый Кровосись, если вы внимательно читали статью, то могли увидеть дату проведения «шабаша» — 17 февраля!!! А как известно всем образованным людям — День рождения Леси Украинки 25 ( а не 26)февраля. Именно поэтому «библиотекарши» отпраздновали сначала открытие зала, а уже через неделю,24 февраля, состоялся День открытых дверей, приуроченный к 140-летию великой поэтессы. Анонс мероприятий в рамках Дня был опубликован в прессе заранее, а информацию о мероприятиях можно будет увидеть в следующих номерах местных газет и на сайте библиотеки.Так что внимательно следите за прессой и не судите то, о чем не имеете полной информации!!!

  3. Дафна:

    А, ЗАЕЛО! СТЫДНА СТАЛА! Вспомнили про ЛЭСЮ? И сразу судорожно начали искать оправдания — ЭТО Ж НАДО — отпраздновать 140-летие ДНЕМ ОТКРЫТЫХ ДВЕРЕЙ? При чем тут Божий дар и «двери»? А в остальные дни в вашей «библиотэке», что «дни закрытых дверей»? Тогда, по-видимому, надо разобраться, почему именно 24, а не 25 февраля, в самые холода двери муниципального учреждения были нараспашку, и никто не позаботился о сохранении теплового режима! А это уже повод для проверку КРУ и вынесения решения о наложении штрафа на руководителей библиотеки, разбазаривающих бюджетные средства путем неэкономного расходования энергетических ресурсов!
    А где «ЛЭСИНЫ» читання, где тематические выставки, где в конце-концов информация об этом на «сайте» библиотеки???
    ГДЕ, Я ВАС СПРАШИВАЮ????
    Нет, все заняты обмыванием «волшебного» фонаря за закордонные денежки, на юбилей украинской поэтессы- наплевать!

    • Librarian:

      Шановна Дафно! Щорічно, до дня народження Лесі Українки, бібліотекарі готують цикл заходів, які об`єднуються у традиційну форму Дня відкритих дверей (бо саме ця форма дозволяє запросити на заходи всіх бажаючих, а не тільки учнів шкіл і технікумів)і проводиться у четвер (максимально ближчий до 25-го лютого). Ви також могли в цей день завітати до біблоітеки на будь який з цих заходів, а саме: переглянути книжкові виставки в різних відділах («Дочка України, яка не згасила вогонь Прометея»;«Людей ти вперед закликала, до щастя, назустріч зорі»,«Безсмертна Леся Українка – була і є, навік жива»).У фойє була оформлена виставка творчих робіт читачів за мотивами творчості поетеси «Грані важливого і непізнаного». А ще ви могли приєднатися до Лесіного свята «Княгиня української поезії»,яке відвідали учні 10-х класів ЗОШ № 17, ЗОШ № 10, ДПЛ № 36(всього близько 100 чоловік), або поспілкуватися з учасниками клубу «Рандеву», засідання якого відбулося на абонементі і було присвячене творчості Лесі Українки. А в Інтернет – центрі о 12-тій відбулася скайп – конференція між працівниками Центральної міської бібліотеки ім.Лесі Українки м.Херсона та працівниками ЦМБ ім.Лесі Українки м.Дружківка. Так що, як бачите, двері бібліотеки ВІДКРИТІ для всіх і завжди!Щодо питання температурного режиму — то це компетенція органів місцевої влади, яка фінансує і виділяє ліміти на енергоспоживання. А інформація на сайті бібліотеки оновлюється раз на тиждень,тому незабаром чекайте новин! Всього Вам найкращого!

      • Ерминингельд:

        Шановно Librarian!
        Нагадую Вам, що в український формі клична форма від «шановна» (пані) у звертанні пишеться не інакше як «Шановно …. і далі по тексту». Соромно працівниці ЦМБ (хоч і імені Л.Українки) цього не знати!
        І чого це Вас так дратує особисті думки іншої людини? Тому, що вони (думки) відрізняються від Ваших? Людина висловила власну думку — всі зрозуміли, що вона хотіла сказати. Чого Ви кидаєтесь, наводите тут якісь «звіти» про «заходи» і таке інше? Кому це цікаво?
        Що в міській бібліотеці панує занепад (при нинішній її керівниці) — так це не треба доводити. Кількість читачів скорочується у геометричній прогресії, будь-яка інша думка, на відміну від «директорки» переслідується і сумлінні працівниці колишньої культурної ниви міста вже залишили свої робочі місця. Залишилися чарівні «ліхтарики» і «рейтингуючі фахівчині». А пересічного читача до Вашого закладу чомусь не тягне — гнітюча атмосфера не дозволяє!

        • Connoisseur:

          Неправда Ваша, варто перевіряти свої слова, навіть якщо у них переконані. Прикметники та займенники у складі звертання мають форму називного відмінка: шановний пане, моя зіронько.

  4. Павло:

    Ерминингельде, перед тим, як вказувати іншим, було б непогано, якби ви самі вивчили українську мову. У словосполученні «Шановна + ім’я» слово «Шановна» не приймає форму кличного відмінку, натомість ім’я відмінюється. Тому приклад звертання співробітниці бібліотеки є правильним, а ваш — ні. Повірте, не вам соромити бібліотекарів чи когось іншого.
    P.S. Я радий, що ви перейшли на українську:)

    • Кровосись:

      Звертання з двох слів
      Для ВЕЛИКИХ ВШАНОВУВАЧІВ української мови:
      Якщо звертання складається:
      з імені та по батькові — обидва слова вживаються у кличному відмінку: Олександре Петровичу, Оксано Петрівно.
      з іменника та імені — обидва слова мають форму кличного відмінка: друже Іване.
      з іменника та прізвища — прізвище завжди має форму називного відмінка: пане Ковальчук.
      прикметники та займенники у складі звертання мають форму називного відмінка: шановний пане, моя зіронько.
      Вчить української, ШАНОВНІ!

  5. Кровосись:

    Павле!
    Перед тим, як розпочинати полеміку з «мовних» питань, треба було гарніше слухати вчительку з української в школі. Узгоджене звертання приймає кличну форму У ВСІХ ВИПАДКАХ ЗВЕРТАННЯ. Тому заверніть свої невдалі комменти і штудуйте власну «мову». До речі, можна вивчати і «штудувати» правопис, а не мову! Тому Вам, шановний, ще треба і з лексикою потоваришувати, а вже потім братись до пера, бо Ваші навкололітературні «екзерсіси» викликають хіба що жалюгідну посмішку, але ніяк не повагу.

  6. Павло:

    Мене значною мірою веселить ситуація, коли відомий українофоб перейшов на українську, щоб навчити бібліотекаря та філолога рідній для них мові. Ви можете хизуватися своїм знанням української мови до тієї пори, поки не відкриєте підручник чи довідник. Терміну «Узгоджене звертання» не існує взагалі, а у книжці відомого мовознавця Олександра Пономаріва «Стилістика сучасної української мови» надається приклад звертання з листа Лесі Українки, про пам’ять якої ви так турбуєтесь: «Дорога товарищко!» Хоча за вашою логікою тут мало б стояти слово «Дорого». То може ви краще знаєте літературну мову, ніж Леся Українка? А ось тут — http://www.hrliga.com/index.php?module=profession&op=view&id=1167&print=true є достатньо інформації щодо правопису звертань. Раджу ознайомитись, для вас це буде корисно. Сперечатися з вами не бачу особливого сенсу, бо ви не володієте темою. Помилятися властиво всім, але коли людина демонстує невігластво з будь-яких питань і кричить, що саме так правильно — її це не прикрашає.

    Раніше я думав, що бібліотеки вам не цікаві і ви мислите за шаблоном «якщо вони не цікаві мені, то не цікавлять нікого». Але тепер я зрозумів, що це не так. Тепер я бачу, що ви ведете спрямовану агресивну кампанію проти бібліотек та їх співробітниць. Чому? Розгадка тут — http://www.pravda.com.ua/articles/2005/12/15/3033357/ Звісно, це лише моя точка зору.

    • Кровосись:

      Не меншою мірою тішить і те, що «відомий» українофіл взявся за підручник для повторення правопису української, аби грамотно відповідати «заповзятим українофобам» на РІДНІЙ (???) мові! Це вже значна подія нашого сьогодення!
      Що стосується наведених вами «прикладів» виключень з правил стосовно вживання узгодженої форми слів у звертанні, то тільки неписьменний пролетарій із впертою дружківською зухвалістю буде стверджувати, що узгодження слів у реченні — це видумки відомих «українофобів», які, на превеликий для Вас жаль, володіють українською краще, ніж ті, хто прикрашає себе ярликами «відомих українофілів». І бібліотеки тут ні до чого, просто «народжений в лайні і в палаці під себе ходити буде!» (народна мудрість)
      А Вашій прозорливості можна тільки позаздрити. Ви відчуваєте в собі силу читати думки і наміри своїх опонентів? Ви — справжній екстрасенс? Тільки запевняю, у визначенні візаві Ви, як і в іншому, дуже сильно помиляєтесь! Але це — Ваш рівень виховання і мислення. Нічого не вдієш! Щасти Вам!

  7. Павло:

    Пане чи пані — як вас називати? (тут ви відповідали з трьох ніків — Дафна,Ерминингельд, Кровосись).
    Не знаю, якою мовою ви володієте краще за мене, але якби це була українська, то ви б знали, що слово «виключення» — це калька з російської, а в українській на позначення відмінності від норми вживається слово «виняток». Але наводив я не винятки, а правила. А якби ви ще вміли уважно читати, то я писав, що терміну «Узгоджене звертання» не існує, а не щодо узгоджень у мові в цілому. Я розумію, що в лінгвістичній дискусії ви сіли в калюжу, тому всіляко намагаєтесь з’їхати з теми і перейти на звинувачення, бо спростувати мої аргументи, підкріплені правилами, ви не можете. А якби могли, то давно б вже це зробили. Може ви можете навести правила, які підтверджують вашу точку зору?

    • Кровосись:

      Вельмишановне Павло! (Дозволю собі відійти від правил, бо по відношенню до мене Ви не соромитесь з вибором форми звертання).
      Якби Ви вміли, коли читаєте, бачити саме те, що написано, а не те, що Вам мариться, то навряд чи стали б заперечувати проти здорового глузду про те, що повнозначні слова в українській мові УЗГОДЖУЮТЬСЯ і об’єднуються насамперед парами і за певними правилами. По-перше, вони повинні підходити одне до одного своїми значеннями. По-друге, ці слова повинні граматично пристосовуватися одне до одного. Наприклад, щоб об’єднати прикметник красивий з іменником дівчина, у прикметнику треба змінити рід: красива дівчина. По-третє, між цими словами повинен бути зв’язок «хазяїн» — «слуга», тобто одне слово повинно бути граматично головним, а друге — граматично залежним. А якщо у Ваших звертаннях і стосунках все навпаки, то це, пробачте, виключно Ваші особисті проблеми. До того ж, ваші «ХАЗЯЇНИ» вже почали видаляти наші коментарі до «статей» їх «СЛУГ», а в деяких місцях і переносити їх до інших місць, перевертаючи зміст нашої «точки зору».
      Якщо Вас так бентежить питання із формами звертання, то наводжу саме для Вас відоме всім школярам правило:

      Якщо звертання складається з двох слів:
      з імені та по батькові — обидва слова вживаються у кличному відмінку: Олександре Петровичу, Оксано Петрівно.
      з іменника та імені — обидва слова мають форму кличного відмінка: друже Іване.
      з іменника та прізвища — прізвище завжди має форму називного відмінка: пане Ковальчук.
      прикметники та займенники у складі звертання мають форму називного відмінка: шановний пане, моя зіронько.
      Виходячи з наведених правил і прикладів до них тільки впертий віслюк може заперечувати те, що слова у словосполученнях (в тому числі і в звертаннях) повинні бути УЗГОДЖЕНИМИ.
      Тому до ВЕЛИКОЇ КАЛЮЖІ ПОТРАПИЛИ САМЕ ВИ, і не треба, прикриваючи власну некомпетентність у мовних питаннях, звинувачувати опонентів бо-зна в чому!

      • Павел:

        Якщо ви не в змозі зрозуміти те, що я пишу, прочитайте мої повідомлення кілька разів. Тоді зрозумієте, що існування узгодження слів у мові я не заперечував, проте зауважив, що терміну «узгоджене звертання» не існує. Не треба перекручувати зміст моїх слів. Я знаю праила кличного відмінку, і у правилах, процитованих вами з Вікіпедії, все достатньо точно описано. Але ви знову відійшли від теми, яку ж самі порушили.
        Ви з ніку Ерминингельд писали:
        Нагадую Вам, що в український формі клична форма від «шановна» (пані) у звертанні пишеться не інакше як «Шановно …. і далі по тексту». Соромно працівниці ЦМБ (хоч і імені Л.Українки) цього не знати!
        Ваше зауваження стосувалося прикметника «Шановна» і того, що він має вживатися у кличному відмінку. Я аргументовано довів, що це не так, і що прикметники не мають форми кличного відмінку. Це і був предмет дискусії.

        Щодо коментарів: я не вірю, що ваші дописи видаляють. Якщо б ваші пости дійсно видаляли, то затерли б усі, бо більшість з них цього варта. Більше того, я гадаю, що ваше скиглення з приводу видалення постів — це чергова провокація, тим більше, не нова. Тут — така ж сама схема lesyaorobets.livejournal.com/64773.html. Якщо вам не подобається наш сайт, будь ласка, заходьте на сайти інщих міських газет і коментуйте там. Може там вас «не видалятимуть»:)

    • Кровосись:

      Ну що, пане Павле? Хто правий? Ви зі своїм комментом: «У словосполученні «Шановна + ім’я» слово «Шановна» не приймає форму кличного відмінку, натомість ім’я відмінюється. Тому приклад звертання співробітниці бібліотеки є правильним, а ваш – ні.», чи українська мова зі «своїми» правилами, які не «вкладаються» в Вашу уявлення про її правопис? Запам’ятайте і онукам перекажіть, що в рідній мові, якщо звертання складається:
      з імені та по батькові — обидва слова вживаються у кличному відмінку: Олександре Петровичу, Оксано Петрівно.
      з іменника та імені — обидва слова мають форму кличного відмінка: друже Іване.
      з іменника та прізвища — прізвище завжди має форму називного відмінка: пане Ковальчук.
      І не треба тут вигадувати власні канони орфографії!

  8. DEN:

    А может разгадка еще и в том, что из источников «дружковского сарафанного радио» жена нашего «героя» когда-то работала в какой-то библиотеке, наверное это ее он имел в виду, когда писал «..сумлінні працівниці колишньої культурної ниви міста вже залишили свої робочі місця». Вот интересно узнать у Librarian, правда ли это и отчего ушла эта сумлинна прицивныця,может там не все так чисто? Librarian,напишите нам про ее достижения — может это она выиграла для города все те гранты, а вы не оценили ее сумлиннисть? А может это она работала тогда, когда меня «так в городской библиотеке воспитали» и это ее заслуга? С нетерпением жду от вас ответа, уважаемая Librarian и в дальнейшем буду вести полемику только с Вами и с Павлом, поскольку не намерен отвечать на комментарии параноика с манией величия.