Пам`ятаємо люди, Крути

Андрій ЦИРУЛЬНИК

Пам`ятник героям Крут на місці бою

I був життєвий їхній шлях недовгим,
й не засіяний той шлях квітами рути...
Та пам’ятати треба ті славетні Крути!
Життя покласти було визначено Богом...
Рік вісімнадцятий тривав, грізні події,
А Україна мріяла про незалежність!..
Було не треба забувать про обережність,
Хтось переміг, а хтось і втратив всі надії...
Своя держава?! — Заборонено і чути!..
Із Леніним вперед — де голка, там і нитка!..
Ні, не зів’яла, волелюбна квітка,
Як сподівалися: Інакше ж мало бути!
Улянов — Ленін розумів, яка шкідлива
Та незалежність... Ні, Вкраїні треба ката!
Рік вісімнадцятий... війна... брат йшов на брата—
Той громадянської часи мінливі!..
Проти червоних школяри й студенти,
Підтримували що Центральну Раду.
Не володіли зброєю, на жаль, до ладу,
Але повстали в бій інтелiгенти,
Загинули від більшовицької навали,
Аскольд князь поруч... Пам’ятаймо, люди, Крути!..—
Їх прийняла свята земля бiля Славути,
Земля, якою клялись всі вони і цілували...