ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ – ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Відповідно до ст.87 Податкового кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом погашення податкового боргу також  є будь-яке майно такого платника податків, а у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.

Крім того, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платників податків-фізичних осіб (п.87.11 ст.87 Податкового кодексу), відмовити у взятті на облік  повідомлень банків та фінансових установ про відкриття рахунків платників податків фізичних осіб, які мають податковий борг (п.69.5 ст.69 Податкового кодексу); у виняткових випадках -  застосувати адміністративний арешт майна (ст.94 Податкового кодексу). Крім того,  відповідно до п.2 частини першої ст.6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857-XII “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” передбачено тимчасове обмеження (у судовому порядку) у праві виїзду за кордон фізичних осіб стосовно яких діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання - до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків у разі несплати суми грошового зобов’язання у строки, встановлені Податковим кодексом,  майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.89.1 ст.89 Податкового кодексу). Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг. Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі. З огляду на те, що платники податків - фізичні особи не ведуть бухгалтерського обліку, тому акт опису майна фізичної особи (СПД або громадянина) в податкову заставу  може складатись на підставі  письмової заяви платника податків, в якій платник пропонує внести в податкову заставу конкретні об’єкти із зазначенням їх приблизної ринкової вартості або вартості, визначеної суб’єктом оціночної діяльності. Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі, якщо з’ясовується одна з нижчевказаних обставин, то застосовується адміністративний арешт майна, який полягає у полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 Податкового кодексу:

  • · платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
  • · фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
  • · платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
  • · відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
  • · відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
  • · платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
  • · платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі недостатності коштів орган державної податкової служби здійснює заходи щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Щодо стягнення коштів та іншого майна боржників у судовому порядку,  поряд із загальною процедурою подання адміністративного позову з 01.01.2011 року  статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість прискореного провадження  у судових справах про стягнення коштів платників податків, у яких обліковується податковий борг. Зазначене прискорене провадження передбачає направлення подання до адміністративного суду протягом 24–х годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.

Сектор МРР та ЗГ ДПІ

у м.Дружківка



Понравилась статья? Оцените ее - Отвратительно!ПлохоНормальноХорошоОтлично! (Нет оценок) -

Возможно, Вас так же заинтересует:
Загрузка...

Комментариев еще нет