Представник Ради Європи Драго Кос: «Україна виявляє найменші зусилля в боротьбі з корупцією з усіх відомих мені країн»

Юрій БУТУСОВ

Риторика президента України Віктора Януковича та його команди не дозволяє засумніватися в тому, що українська влада розуміє важливість і пріоритетність боротьби з корупцією. Це звучить дуже переконливо і достойне цитування на будь-якому міжнародному форумі: президент створив Національний антикорупційний комітет; голова СБУ заявив, що за корупцію до відповідальності притягнуто понад 1500 чиновників, причому переважно з діючої влади; міністр МВС веде рішучу війну з хабарниками і сотнями звільняє міліціонерів, які провинилися; у судах відкрито провадження у справах цілого ряду високопоставлених чиновників.
Проте ера милосердя дуже далека від української влади. Національний антикорупційний комітет за шість місяців роботи зібрався тільки один раз і не виявив жодної ініціативи — за винятком прес-релізів. Сотні схоплених за руку чиновників є чиновниками невисокого рангу, а головне — досі нічого не чути про судові вироки корупціонерам. Утім, один високопоставлений чиновник дійшов до суду: голова Української державної насіннєвої інспекції С.Чмир був заарештований СБУ при отриманні чергового хабара від підлеглого на суму 5 тис. дол., з його сейфа було вилучено ще 150 тис. гривень і 17 тис. дол. Восьмого жовтня 2010-го Чмира засудили до... випробувального строку терміном на два роки, причому без конфіскації майна — тобто зі збереженням хабарів! Судячи з операцій СБУ і Держмитниці, будь-який підприємець може зробити для себе висновок, що державні органи в нас нічим не відрізняються від брокерських контор. Державна податкова адміністрація вибиває спущений урядом план, як «бригади» з 90-х, що суперечить не тільки нормам законів, а й елементарному здоровому глузду, «обнуляючи» бізнес. При цьому СБУ і ДПАУ є основними структурами, які контролюють ринок «конвертації» та «оготівковування». Хабарі нікуди не поділися — просто розцінки на послуги чиновників зросли, і побори стали обов’язковими.
Проте, звісно, всі ці системні проблеми, всі численні окремі приклади можна списати на труднощі перехідного періоду. Мовляв, не все гладко в нової влади, але хто без гріха? Адже головне — наявність політичної волі, а її лідер озвучує постійно. Однак наявність політичної волі передбачає системні дії — пакет антикорупційних законів, який розроблявся і погоджувався шість років, досі не прийнятий. Відсутність боротьби з корупцією в Україні навіть на законодавчому рівні очевидна не тільки для опозиції, а й для міжнародних інститутів. Це підриває довіру до ініціатив президента Януковича, до послідовності та відповідальності його політики. Віктор Федорович виступає в Європі, говорить про безвізовий режим, про інтеграцію в європейські інститути, — тим часом очолювана ним влада провалює реалізацію Плану дій Україна—ЄС. Цей план в Україні закріплений законодавчо 12 лютого 2005 року, і його виконання контролюють уповноважені європейські організації. Отож доки президент не доб’ється реалізації Плану дій у сфері боротьби з корупцією бодай на законодавчому рівні, йому не вдасться подолати скептичне ставлення європейських чиновників. План дій передбачав конкретні терміни модернізації антикорупційного законодавства в Україні. Як неодноразово писало «ДТ», весь пакет антикорупційних законів, який мав набрати чинності з 1.01.2010 року, перенесли на 1 січня 2011 року — причому силами фракції Партії регіонів. І тепер, за даними джерела «ДТ», дуже велика ймовірність дальшого перенесення термінів прийняття антикорупційних законів або їх вихолощування.
Що думають про боротьбу з корупцією в Україні в Європейському Союзі? «ДТ» поцікавилося думкою Драго Коса — голови ГРЕКО — Групи держав проти корупції (Group of States Against Corruption) Ради Європи. Саме ГРЕКО, відповідно до Плану дій Україна—ЄС, контролює виконання взятих на себе Україною зобов’язань, зокрема реалізацію Національної програми боротьби з корупцією. Пан Кос перебував у Києві на конференції, організованій «Європейською бізнес-асоціацією» і присвяченій європейському досвіду боротьби з корупцією та реформі системи державного управління в Україні.
— ГРЕКО наразі очікує отримати додаток до Звіту України про виконання рекомендацій, що були надані під час першого та другого раундів оцінювання, який, можливо, буде затверджено вже в першому кварталі наступного року. ГРЕКО також розпочне третій раунд оцінювання України (корупційних правопорушень та прозорості фінансування політичних партій), звіт буде прийнято вже в другій половині 2011 р.
— Як ви оцінюєте результати візиту?
— Якщо ви питаєте мене про останній візит, я маю висловити серйозну стурбованість з приводу ситуації в України не тільки тому, що антикорупційний пакет не введено в дію, а ще тому, що помітна відсутність співпраці між найголовнішими зацікавленими сторонами у сфері боротьби з корупцією. Без цієї співпраці буде дуже важко почати вичерпну і всеосяжну боротьбу з корупцією в Україні. Очевидно, що президент повинен втрутитися в це питання.
— ГРЕКО розробила 25 рекомендацій для України стосовно питань подолання корупції, але лише п’ять з них було імплементовано. Як ви оцінюєте ефективність боротьби з корупцією в Україні?
— Дійсно, лише п’ять з них були виконані в повному обсязі, решта — частково. Члени ГРЕКО загалом були задоволені зусиллями України у боротьбі з корупцією, тому очікують, що й інші рекомендації будуть виконані найближчим часом.
На жаль (принаймні як я це бачу), цього не відбувається і це може означати, що Україна матиме серйозні проблеми при підготовці звіту, який буде затверджено наступного року.
— Як ви розцінюєте блокування українською владою процес набрання сили новим антикорупційним пакетом?
— Це просто ставить під питання наявність в України бажання боротися з корупцією. Можливо, можуть бути знайдені кращі рішення (ніж запроваджені в пакеті), але на даний час повинен бути реалізований хоча б цей пакет.
— З якими європейськими країнами можна порівняти Україну в плані ефективності антикорупційного законодавства?
— На даний час, порівняно з іншим відомими мені країнами, Україна виявляє найменше зусиль у питаннях боротьби з корупцією.
— Чи можливо ефективно
боротися з корупцією у країні, де не існує обов’язкового декларування доходів та видатків державних службовців?
— Існують країни, в яких немає обов’язкового декларування доходів, але рівень корупції в цих країнах не дуже високий. Проте ці країни мають інший антикорупційний механізм, ніж в Україні.
— В яких країнах – членах ГРЕКО не існує обов’язкового декларування доходів та видатків державних службовців?
— Ви навряд чи знайдете країну, де всі цивільні службовці повинні повідомляти про свої доходи. Як правило, є лише певні категорії посадових осіб, які повинні декларувати свої доходи (високопоставлені чиновники, депутати, міністри, судді, прокурори,..), — лише для підтримки підконтрольності системи.
— Чи може бути прозорою і ефективною робота правоохоронних органів в державі, де правоохоронні органи фінансуються в основному через позабюджетні фонди, які не підзвітні державному аудиту і поповнюються сотнями мільйонів доларів через так звані добровільні внески бізнесменів? Чи існує позабюджетне фінансування правоохоронних органів країн –членів ГРЕКО?
— У деяких країнах існує можливість для державних установ (у тому числі правоохоронних органів) приймати пожертвування, але в таких випадках джерела пожертвувань мають бути відомі, процедури — максимально прозорими, і в жодному разі пожертвування не повинні викликати сумніви в об’єктивності і чесності установ, до яких надходитимуть внески. На практиці пожертвування не робляться дуже часто, і навіть ті, що надходять, — не дуже великі.
— Якщо міністр внутрішніх справ будь-якої країни — члена ГРЕКО приймає в подарунок лімузин вартістю
150 тис. дол. від невідомої особи, які санкції будуть застосовані до такого чиновника?
— Залежно від національного законодавства: деякі країни суворо забороняють отримання подарунків державними посадовими особами або обмежують їх — як правило, на суму менше 100 євро як подарунок від однієї особи (на рік). Прийняття такого подарунка в деяких країнах може також призвести до відставки посадової особи. Крім того, у всіх країнах, про які я знаю, такий подарунок може призвести до відкриття кримінальної справи через підозри в хабарництві.
«Дзеркало тижня»