Дмитро Диканський на Майдані.
Фото з телеекрану

Дмитро ДИКАНСЬКИЙ

На сучасному етапі розвитку людства взаємовідносини між народом і владою конкретизовані поняттям — демократія, тобто народовладдя. Народ сам обирає свою владу добровільно, усвідомлено, відповідально. Так повинно бути.

Народ працює, виробляє національний продукт, конкретні і необхідні матеріальні ресурси для свого існування і утримання своєї влади.
Народ — основний виробник національного продукту, тож він має своє невід’ємне право на заможне, достойне життя, а влада повинна формувати для цього необхідні умови: економічні, соціальні, правові. Саме для цього народ і наймає, тобто обирає на якийсь термін свою владу.
Народ працює — влада керує. Народ — переважна більшість суспільства, тобто держава. Влада — невеличка частина суспільства, це наймані фахівці, які утримуються суспільством.
Тож рівень життя тих, хто працює, неповинен бути набагато нижчим від тих, хто керує — це логічно і справедливо.
А що маємо ми?
Неймовірно багаті можновладці і найбідніший в Європі народ. А між народом і владою — всякого роду силові структури, на утримання яких в бюджеті закладається більше коштів, ніж на армію.
І оця потвора державного устрою, яку ми, на превеликий жаль, маємо, перед всім світом показала своє хижацьке нутро кривавими подіями в ніч на 30 листопада.
В центрі Київа, заковані в лати міцної статури, чоловіки по-звірячому били мирних мітінгарів, більшість яких — студенти…
В якій державі ми живемо?
Яку владу ми маємо?
Є такий вислів: «Який народ — така і влада». А якщо влада така аморальна і паскудна, то треба подивитись на себе…
Я звертаюсь до людей старшого віку, до тих, кому 60 і більше. Вважаю, що маю на це моральне право, бо і сам такий.
Не знаю, як Вам, шановні мої однолітки, а мені і сумно, і соромно.
Мені соромно, що на такій благодатній землі працьовитий, розумний і миролюбний народ в переважній більшості бідує. Мені сумно, що велика провина в цьому в значній мірі лежить саме на нас, старшому поколінні…
Саме Ви, шановні, заслуговуєте сьогодні найбільше на достойне, заможнє, спокійне життя. У кожного Вас за плечима 30-40, а в декого і 50 років трудового стажу. Ви все життя невтомно працювали, будували, видобували, вирощували — тобто створювали все те, що навколо нас, всю соціальну і економічну базу нашої держави.
А що Ви сьогодні маєте? Жалюгідні пенсії. А все те, що Ви створили за своє життя, привласними безсоромні і ненажерливі ділки. А, привласнивши майже 90% промислового потенціалу, маючи величезні, награбовані у нас у всіх гроші, вони створили політичну партію та прийшли до влади. А допомогли їм саме Ви, як найактивніша частина виборців, яка за них голосувала. Отакий парадокс: найбільше обдурені і обкрадені люди пенсійного віку голосують за тих, хто їх пограбував!..
Ми з Вами виховані в тій безбожній системі, де нас привчали, що людина походить від мавпи.
А як людина вірить — так вона і живе.
І якщо Ви вірите, що походите від мавпи — це Ваш вибір.
Але є в нашому суспільстві, і їх вже переважна більшість, тих, хто не згіден з мавпячим походженням, тих, хто усвідомлює, що він людина — космічне явище, Боже творіння. Саме це усвідомлення своєї гідності, відповідальності за себе і за державу і формує із людини громадянина, і саме такі люди зараз на Майдані.
Я звертаюсь до своїх однолітків. У кожного із нас одне життя, воно обмежене в часі, і марнувати його на таке зубожіння це, по-перше, для самих себе — безглуздя; а стосовно дітей і онуків — це злочин. Так — злочин!
Бо саме Ви своїм безвідповідальним ставленням до такої, архіважливої справи, як формування влади, гальмуєте, відтерміновуєте процес розвитку держави, формування нації і досягнення високих Європейських стандартів життя.
Я звертаюсь до всіх, хто ще не відмовився від мавпячого походження — такий «світогляд» принижує людську гідність і формує той негатив, якого, на жаль, ще багато в нашому суспільстві. А якщо ти принижений, якщо нема в тебе шани до себе, то ти і інших не шануєш, не шануєш і не любиш і землю, на якій живеш.
Мені відверто жаль таких. В наш час, в сучасній Україні, при всіх сьогоденних негараздах, навіть при сьогоднішній владі — залишатись рабом означає остаточно втрату своєї гідності.
Та не все ще втрачено, сьогодні Ви ще маєте, може, в останнє отой шанс — стати людиною.
Зашануйте себе, усвідомте, що всі ми, без винятку, особистості, всі ми, часточка єдиної спільноти, що є держава.
І від кожного із нас залежить стан справ в державі — від кожного.
Зрозумійте це, шановні, зробіть революцію у своїй свідомості: якщо не зможете самі — їдьте на Майдан.
Майдан очищує, освячує і загартовує.
Я був там, я знаю!
Сподобався мені почутий нещодавно вислів: «Українці довго запрягають, але потім їдуть швидко».
Отож, шановні, українці вже запрягли і їдуть; їдуть швидко, і за цім рухом з захопленням спостерігає увесь світ!

Посмотрите публикации по этой теме:

Необычная выставка Осторожно сосульки! Три дружковских краеведа признаны лучшими Понедельник — день нетяжелый

Материал размещен на сайте 17 декабря, 2013, в рубрике Наша жизнь. Опубликован в газете"№50 18 декабря 2013г"

Понравилась статья? Оцените ее - (3 голосов, средняя оценка: 3,33 из 5) -

Возможно, Вас так же заинтересует:

Загрузка...