Рядки історії Дружківки. Від козацької сторожі до міста обласного підпорядкування

Володимир КАЧУР

Кінець 17 століття. Поява у Дружківці (сьогодні с.м.т. Олексієво - Дружківка) запорожської козацької сторожі.
1711 рік. Прутський мирний договір між Росією і Турцією. Запорожці Першаківки (район залізничної станції міста) та Дружківки опинились на кордоні між двома імперіями. З цього часу життя в Першаківці та Дружківці не переривається до нашого часу.Drejk1739 рік. Бєлгородський мирний договір між Росією і Турцією.Кордон перенесено на узбережжя Азовського моря. Початок просування Росії на землі Вольностей Запорожських.
1768 рік. На карті Єкатерининської провінції правий берег Кривого Торця на території сучасних Дружківки і Олексієво -Дружківки показано заселеним.Є і хутір Д(Г)рушкова.
1768-1769роки. Дружківські запорожці разом з хуторянами відбили напад одного з загонів татарської орди. Сусідні хутори були розорені(в тому числі на місці сучасної Миколаївки-Грузьської Костятинівського району).
1773 рік. Переселення в козацьку маєтність Дружківку кількох родин з Полтавщини та Чернігівщини. Тут у Вольностях Запорожських немає кріпосного права.
1775 рік. Знищення російською царицею Катериною Другою Запорожської Січі. Захоплення козацьких земель.
1776 рік. Початок масової роздачі козацьких земель царським офіцерам,чиновникам,поміщикам з метою їх по дальшого заселення. Першаківка і Дружківка подаровані полковнику Миколі Аршенєвському. Першаківку перейменовано на Ніколаєвку. Назва Дружківка залишається На протилежному березі Кривого Торця землі даровано статському раднику Анненкову (засновує с.Олексіївку). На Казенному Торці — прем’єр-майору Г.Шидловському(заснував с. Райське) та титулярному раднику І.Смоляни нову (заснував с. Гаврилівку на західній околиці сучасного м.Дружківка).
1781 рік. Будівництво в с. Райське коштом Г. Шидловського церкви святої Варвари.
1795 рік. Будівництво в с.Дружківка коштом М.Аршенєвського церкви Архангела Міхаїла.
1795 рік. Ревізія (перепис) селян в Російській імперії. Фіксує, що селяни вищеназваних сіл вільні українці (малороси — мовою того часу).
1797 рік. Початок покріпачення за указом російського царя Павла вільних селян Південно-Східної України. Це означало для селян нашого краю початок одноманітного і важкого життя.
Початок 19 століття. Села Ніколаєвка, Дружківка, Олексіївка, Гаврилівка вийшли до Бахмутського повіту Катеринославської губернії, а Райське — до Ізюмського Харківської.
1861 рік. Скасування кріпосного права в Російській імперії на поганих для селян умовах. Виступ з протестом селян Дружківки і навколишніх сіл.Царські війська придушують його.
1869 рік. Будівництво залізниці від Харкова до Таганрога. Відкриття станції Дружківка (сьогодні шня назва Кіндратівка у смт. Олексієво-Дружківка)
1870 рік. Початок скупки земель на берегах Кривого та Казенного Торців петербургськими купцями братами Борисовськими. Заснування ними великої сільськогосподарської економії на території сучасного м.Дружківка. Будівництво підприємств з виробництва вапна, цегли, механічних майстерень, цукро-рафінадного заводу, житла .
1881 рік. Відкриття цукрово-рафінадного заводу Борисовських. (Це так званий «корабль» на території машзаводу). Згодом в зв’язку з потребами заводуперенесення залізничної станції Дружківка на сучасне місце, відкриття почти, телеграфу, міні-лікарні. Розвиток торгового селища Яковлівка
1890 рік. Банкрутство купців Борисовських.Розпродаж ними своєї маєтності в Бахмутському повіті.
1892 рік. Донецьке товариство залізоробного і ливарного виробництва (переважно французські акціонери). Придбало частку земель Борисовських на Кривому Торці і розпочало будівництво металургійного заводу. Згодом житпа (французські будинки на Гаврилівці), костьолу, школи на Яковлівці, театру, стадіону, купалень, лікарні та інш. Німецькі колоністи на придбаній землі заснували села Кіндратівку (Колону) та Миколайпілля (були виселені у Сибір в 1941 р.).
1897 рік. Бельгійські акціонери прдбали цукрово-рафінаднийзавод і облаштували на його базі механічний і сталеливарний — Торецький. Поруч побудували житло,театр,футбольний майданчик. Селище теж стало називатися — Торецьке.
1900 рік. Побудована православна церква на Яковлівці.(не зберіглася).
1904 рік — нова на Гаврилівці (Миколаївська. Існувала з 1896р.).
1903 рік. Переселення українських штундистів з Одещини до першопоселенців в Гофнунгсталь,названий за ім’ям німецької колонії штундистів на Одещині. Нова назва — Сурово (скоріш за все за суворість порядків у штундистів - баптистів). Після будівництва залізниці,заводів зміна етнографічного складу населення. Більшість складають українці, з’являються росіяни, євреї поляки, німці, французи, бельгійці, татари та інші.
1905-1907 роки. Робітники дружківських заводів приймають участь у першій російській буржуазно- демократичній революції.Поява політичних організацій — соціап-демократів,есерів,кадетів.
1906 рік — перша майовка та розправа з демонстрантами.
1907 рік. Перший теракт у Дружківці — вбивство директора заводу Реймана. Поразка революції і повернення старих порядків.


Понравилась статья? Оцените ее - Отвратительно!ПлохоНормальноХорошоОтлично! (1 голосов, средняя оценка: 1,00 из 5) -

Возможно, Вас так же заинтересует:
Загрузка...

Комментариев еще нет