Українські вояки в українській школі

Євген ШАПОВАЛОВ

«Я з Рівненщини, мені 46 років, маю сім’ю, – дружину і троє дітей. Я добровільно приїхав сюди, до вас на Донбас, захищати країну від ворогів. Захищати від терористів і російських військ. Боронити українську територію».

vojaki-2

Так почав свою розмову з школярами-старшокласниками Олексієво-Дружківської школи старший лейтенант військової частини, яка дислокується у селищі, – Іван Семенович. Чотири десятка пар очей дивилися на нього: хто здивовано, хто з сумом, хто з цікавістю. На класну годину вчителя зібрали всі три старші класи школи...


Події весни 2014-го року сильно зачепили селище і його сільчан. Тут був свій «блокпост», який прославився тим, що на ньому на початку травня 2014 року застрелили священика однієї з дружківських церков отця Павла. В селищі активно проводився сумнозвісний референдум. Одна з дільниць була в цій школі... Вагома частина активної молоді селища стала на бік сепаратистів, взяли в руки зброю...
«В часи моєї молодості – вів далі військовий – служба у армії була престижною, навіть дівчата не дуже охоче зустрічались з хлопцями, які не служили. Це вже потім стало «престижним» відкупатися від армії...».
Потім несподівано лейтенант став розповідати школярам історію Донбасу. Як тут виникли поселення, хто був першопоселенцями, яка доля спіткала наших предків-козаків після підступного руйнування Січ московською царицею.
Далі більше. Сергій Петрович процитував витяги зі статей нашого земляка Олекси Тихого, який більш, ніж сорок років назад пророкував і застерігав від того, що відбувається на Донбасі сьогодні.
Другий гість – воєнний лікар Сергій Петрович з Житомирщини, воює ще з Слов’янська, звільнював Дружківку і наше селище. Він розповів про те, як їх підрозділ воював на Донеччині проти російських регулярних військ, як вони втрачали бойових товарищів, як геройськи проявили себе добровольчі батальони. Всі роки незалежності наша неукраїнська влада вбивала українську армію. А Янукович її повністю знищів. Але за ці півтори роки наша армія відродилася і стала боєздатна, тому може відбити напади російського агресора. Путін об’єднав націю своєю агресією, сплотив всіх наших громадян перед загрозою знову потрапити в московське рабство!
Зустріч тривала вже більше години, але увага школярів була сконцентрована на кожному слові гостей. Дітям було цікаво. Вони навіть не помітили дзвоника, а це про щось каже...
Це був перший і, може, дещо, запізнілий крок назустріч. Діти побачили справжніх воїнів – українських козаків. Вони своїми очима побачили, що вони не «людоїди» і не жорстокі вбивці, якими їх малюють російські телеканали. Вони такі ж, як і їх батьки, діди... І воюють за їх щастя...
В кінці зустрічі від військової частини, Товариства Олекси Тихого дітям подарували цікаві книжки про українське козацтво.
Далі вчителя Сергій Ганевський і Леонід Абраменко провели гостям екскурсію по шкільному музею. Воєнні пообіцяли експонати для стенду АТО. Також вони пообіцяли вже в більш чисельному складі прийняти участь у святкуванні Дня Захисника України в школі, якій буде 13 жовтня.
В організації зустрічі брали участь директор школи Наталя Вовкотруб, Народний герой України, мешканець Олексієво-Дружківки Анатолій Водолазький, голова ГО Товариство Олекси Тихого.



Понравилась статья? Оцените ее - Отвратительно!ПлохоНормальноХорошоОтлично! (Нет оценок) -

Возможно, Вас так же заинтересует:
Загрузка...

Комментариев еще нет