Візит Миколи Катеринчука

Микола Катеринчук і Євген Шаповалов Євген Шаповалов, депутат ОдексієвоДружківської селищної ради
Наших депутатів Верховної Ради сьогодні, мабуть, не любить, не поважає переважна більшість українців. І на це є причини. Більша частина з них використовують депутатство у своїх корисних цілях. А про нас, виборців, вони давно забули й не знають, хто ми і що ми є. Ми обирали їх за приналежністю до тих сил, за які голосували, а «обранці», не питаючи у нас дозволу, нашої думки й згоди, поміняли свою політичну орієнтацію. Їх зараз всі називають «тушками».У часи війни а саме такі люди ставали зрадниками й поліцаями.

Коли мене запросили прийняти участь у програмі приїзду на Донбас депутата Миколи Катеринчука, я погодився, тому що Катеринчук один з небагатьох, хто не продався й не став «тушкою» у парламенті, не зрадив своїх виборців. Це для мене дуже важливо. Але з самим Катеринчуком я ніколи не спілкувався і про нього, як про людину, політика, лідера Европейської Партії України, мав слабке уявлення.

Наш регіон Катеринчук відвідав 30 вересня у п’ятницю.

Програма візиту, наче й дуже стисла, але ніякого поспіху у діях гостя ми не побачили. Почався візит о дев’ятій ранку на Костянтинівському підприємстві «Товариства сліпих», де є проблема з рейдерським захватом. Катеринчук прийняв від трудового колективу й керівництва документи для оформлення депутатського запиту на ім’я генпрокурора України, комітету ВР і Президента.

На цій зустрічі я почув жахливі факти. Міліція постійно залякує бухгалтера, йому закидають у провину те, що він заплатив податки, але не виплатив зарплату. а він не може нічого зробити, бо всі документи забрані до міськвідділу міліції! Керівництву погрожують тюремним ув’язненням терміном у 7 років. До речі, залякуванням займається представник партії «Фронт змін»...

У залі костянтинівського кінотеатру «Супутник» депутата чекали громадські організації міста, які прийшли до нього з наболілими проблемами міста, екології, ЖКГ. Сюди ж прибула для зустрічі й делегація з Дружківки.

Розмова була дуже емоційна і відверта.

Микола Катернчук відповів на чисельні запитання, яких виявилося дуже багато. На першому місці стояла тема закону 9127, який дозволяє Кабміну регулювати надання пільг громадянам у ручному режимі, на розсуд прем’єра. А у ситуації, коли у бюджеті великий дефіцит й джерела його поповнення дуже не надійні, можно з певністю сказати, що з багатьма пільгами прийдеться розпрощатися: це лікування та відпочинок чорнобильців, виплати сім’ям афганців, доплати дітям війни і ще дуже великий список. Навіть у міліціонерів забрали ту «морковку», заради якої багато молоді йшло у органи – безкоштовне виділення квартир. Тепер держава їм цього робити не буде. Як же тепер вони будуть охороняти владу від народу?

— Суперактуальне питання – ревізія всіх соціальних гарантій, які ми з вами знали, користувалися, іноді вибивали, ігнорувалися всіма урядами, — прокоментував ситуацію Микола Катеринчук. — Це порушення 21 і 22 статей Конституціі. Тому в 2007 році ми подали в Конституційний суд і виграли справу. За ці порушення треба притягувати до кримінальної відповідальності.

Він сказав, що МВФ дасть гроші тільки в лютому. Тому влада нічого іншого не придумала, як почати дивитися на «святе»: хоче забрати невеличкі кошті ветеранів війни, дітей війни, жертв нацистських переслідувань, постраждалих на ЧАЕС, медичних та культурних працівників, пожежної охорони, міліції (16 категорій) — тобто в ручному управлінні будуть давати пільги кому побажають. Одному регіону що голосує за ПР – дамо, іншим не дамо! В законний спосіб прибрати це неможливо.

— Цей закон з’явився досить швидко: повинно було пройти 4 тижня, а його в четвер внесли, а в п’ятницю проголосували! Я говорю : «Я цим дєбілам від Партії регіонів не можу пояснити, що це антиморальний злочин!». Це ганьба, це знищує останніх людей, які вірили в цю державу! Афганці, чорнобильці йшли на смерть – зараз вони просять гроші лише на ліки.

Торкаючись питань людей похилого віку, Микола Катеринчук сказав:

— Вони говорять, що люблять ветеранів, бабусь обнімають, але що роблять?! Прибирають пільги ветеранів війни (2,8 мільйонів гривень) – санаторне лікування, разові грошові допомоги, постаждалим від наслідків ЧАЕС (1,2 млн. матеріальної компенсації), пенсію додаткову (4 млрд), 6,1 млн дітям війни – санаторне лікування, щорічна допомога – 13 млрд. Пільги на проїзд (10,5 млн.грн.) пропонують зменшити або ліквідувати взагалі і зекономити від 7 до 22 млрд грн!

Сьогодні в українських судах виграно проти держави Україна по забезпеченню своїх конституційних соціальних прав позовів на 120 млрд грн., а держава цього не помічає.

— Дітей війни ми шануємо на святах, а потім кажемо: йдіть по чиновникам та вибивайте свої пільги! Це дійсне обличчя цих людей. Вони тільки після штурму Верховної Ради помітили афганців. Получається, хто може битися – тим вимоги задовольняємо? Але ветерани війни, жінки, пенсіонери не можуть битися!

До речі, як сказал народний депутат, керівнику «Беркуту» була висунута догана з попередженням за те, що не бив афганців...

— Обличчя Партії регіонів – це бульдозер, який все ламає, — сказав Микола Катеринчук.

Що ж стосується опозиції, то вона зараз дуже в невигідному вигляді. Ніхто, окрім Європейської Партії і «Громадянської позиції» Гриценка не збирається об’єднуватися. А цього недостатньо проти цієі «брутальної машини».

— Спочатку влада знищить по одному опозиціонерів. А потім цинічно — всіх! Кожен з опозиціонерів має дулю в кишені, думає, що сам переможе цю владу. А мені здається, що той, хто хоче бути головним опозиціонером, хоче співпрацювати з цією владою, тому що один він не зможе, — зробив висновок лідер Європейської Партії України.

Не оминув він і всім набридлих питань про історію, мову та яку церкву будувати: « «Вони не знають, що говорити про майбутнє, тому що економіка, комуналка, створення робочих міст та інше – це важкі речі».

— Звертайте увагу на політиків, які говорять про майбутнє. Не просто збоку стоять і критикують, а пропонують. Мало хто говорить – як зробити добре. У Шустера говорять, хто скільки вкрав, або ображають один одного. Не дивіться Шустера, бо там нічого нового не відбувається.

— Ще дуже зручна позиція – не будемо нічого робити, бо немає лідерів... А що в Африці були лідери? Люди вийшли за себе, за свої соціальні гарантії, перспективу. Головне не боятися – чого ви боїтесь? Або вони вас закопають на якихось там відвалах, або цинком чи радіацією потравлять ваших дітей. Чого ви боїтесь? Виїхати на заробітки зможе молодь, та не вся — ми ж з вами нікуди ні дінемося...

У людей зараз 2 стратегії:

1. Так, я критично до цього ставлюся, розумію, але нічого не буду робити, бо старий, боюся, ні на кого покластися, всі одинакові крадії, брехуни і лише про себе думають. Це теж правда. Але така позиція нічого не змінить.

2. Не дивлячись на шалений тиск, образи, наш громадянський поступок – це приклад для молоді, для всіх, хто є: Я зміг встати з колін, я хочу жити в іншій країні і заставлю рахуватися зі мною. Я такий же громадянин України. Якщо ви при владі, то живить на мої податки. Ти мій слуга, я тебе зробив таким, і ти повинен відпрацювати.

Політики, по словам Катеринчука, не хочуть їхати на Донбас, бо там все приватизовано ПР.

— Я кажу – не вірно це. Є багато інших людей, які говорять, що Донбас – це Україна, це Європа. І треба щось змінювати. Зараз ледве 20% підтримують ПР, значить вони втрачають на виборах. Багато не намалюють, тому їм головне – щоб ми не прийшли на вибори.

Гіркотою були наповнені його наступні слова: «Це трагедія, що хтось раз на 5 років прийшов, дав кожному на виборчу ділянку по 100 грн., а далі — грабуй, як хочеш. Тобто він за ці гривні купує у вас право над вами знущатися, втоптувати в багно. І ви за ці 100 грн. отримали білет на війну без правил. Тільки ви там один солдат без зброї. Ви продали свою честь, гідність громадянина. Такі говорять – та все однаково, я хоч малой візьму туфлі, польза буде... Та потім ця мала буде ходити по дорогам не освітлюваним, де людей збивають «мажори»...

Справу Тимошенко він назвав політичною: «Якщо ти розділяєш європейські цінності, то не можеш політичні вчинки прем’єраі судити юридично. Нехай виборці її судять – правильно чи неправильно підписала. Але це не дійшло і не дійде, поки не буде 200 тисяч людей на вулицях. Європейський суд її виправдає, але чи буде вона приймати участь у виборах?

— Страх повертається в наші серця (ми вже не такі, які були 2-3 роки назад, коли нічого не боялися), але я не хочу, щоб страх повернувся в наш мозок. Ми всі патріоти, є історичний досвід — я впевнений, що ми об’єднаємо нашу опозиційну команду.

За день Миколі Катеринчуку було передано близько 50-ти скарг громадян та до десятка документів від організацій чорнобильців, афганців, екологічних інших громадських об’єднань для надання допомоги у вирішенні їхніх проблем.

Я, дивлячись упродовж дня, як працює ця людина, постійно думав: а де ж наш депутат, якого ми обирали, чого ж він не робить такого, не йде на таке спілкування з народом?

Я, як патріот нашого краю, дружківської сторони, не дивлячись на брак часу, завіз Миколу Катеринчука на територію Олексієво-Дружківки до закам’янілих дерев. Я показав йому нашу землю, наш донецький степ. Від побаченого він був у захваті.

У Слов’янську на зустріч з депутатом зібралися представники «Просвіти», вчителі, викладачі Педагогічного університету. Обговорювалася тема середньої та вищої освіти.

А Краматорськ зібрав на зустріч з Катеринчуком у прес-клубі всі громадські організації, яки, до речі, у цьому місті були вигнані з роботи виконавчою владою. Питань було ще більше… Впродовж зустрічі велася он-лайн інтернет-конференція, питання задавалися з усієї України.

Я передав Катеринчуку всі номери газети «Наша Дружківка» про нашу біль – свинарник його колеги Звягільського. Коли мова зайшла про це, то весь зал збуджено загудів. Люди розуміють, що сьогодні Дружківка, а завтра любе місто країни буде так саме спаплюжено цією владою! Микола Катеринчук запропонував передати йому всі документи по нашій проблемі для підготовки запитів і звернень до вищих владних чинів.

На мою пропозицію приїхати до нас у Дружківку під час наступного візиту, Микола Дмитрович сказав, що приїде до нас на початку наступного року.