Володимир Тихий — за Березіна!


Володимир Олексійович Тихий, як і його славетний батько Олекса Тихий — наш земляк. Цікаво, що він теж закінчив Московський Державний Університет і став професійним фізиком. Але після страшної аварії в Чорнобилі, став ще й екологом. Зараз це — головна справа його життя. Він відомий експерт з питань радіаційної безпеки у міжнародному товаристві.

Ось що Володимир Тихий розповів про В. Березіна, кандидата в народні депутати по нашому 49-му округу: «Я чітко пам’ятаю Володимира Березіна десь з середини 90-х. Ми, мабуть, зустрічалися з ним і раніше, в 1991-92 роках, коли я був директором Українського відділення «Грінпіс», а він входив до Малої Ради екологічної асоціації «Зелений світ», але перші тісні контакти встановилися трохи пізніше. Моя добра знайома, активістка антиядерного руху з Коннектикуту, Джуді Фрідман дозволила мені перекласти українською і видати екологічний самовчитель для дітей «Джелі Джем — захисник людей». Тоді «Зелений рух Донбасу» — Олександр Багін і Римма Агейкіна в Горлівці і Володимир Березін в Артемівську — почали активно використовувати цю книжечку у начальних класах школи та дитсадочках.

Березін — великий патріот України і своєї малої Батьківщини — Донбасу. Думаю, він міг би сказати так само, як і мій батько, Олекса Тихий: «Люблю свою Донеччину, її степи, байраки, лісосмуги, терикони. Люблю її людей, невтомних трударів землі, заводів, фабрик, шахт». Середина 90-х була позначена громадянською небайдужістю, і Березін був одним з організаторів екологічних акцій. Результатом кількох агітаційних екологічних автобусних пробігів стала серія листівок «Чудеса и ужасы Донбасса».

На якійсь конференції на початку 2000-х я побачив Березіна і почув, що він займається проблемами катувань у органах правопорядку, що було логічним переходом до більш відповідальних завдань. Активну громадянську позицію Березін займав завжди.

Після переїзду Березіна до Костянтинівки і початку роботи у газеті «Провінція» ми почали контактувати частіше. Він попросив мене приїхати до Костянтинівки з дозиметром — на звалищі біля міста була знайдена велика радіоактивна пляма, і мій досвід роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС тут знадобився. Я ж, зі свого боку, у 2009 році залучив Володимира як експерта з питань розвитку громадянського суспільства для роботи в проекті Світового банку. Тут важливим було те, що з 1998 до 2002 року Володимир був Головою Громадської ради при Донецькому обласному управлінні охорони навколишнього природного середовища, і Громадська рада організувала слухання з питань екологічної безпеки в низці міст Донеччини.

Наступного разу Березін вже був у Києві з групою школярів — переможців Олексиних читань, які щорічно проходять у містах, пов‘язаних з життям Олекси Тихого:  Дружківці, Костянтинівці, Слов‘янську, Часів-Ярі.

І останній поворот сюжету, але дуже промовистий: історія малої Батьківщини. Тут Березін відкрив для мене — і, я впевнений, для багатьох — цілий пласт, який замовчувався і замовчується. Це і книжки Гайворонського, який жив і писав на Донеччині, а помер в далекому Нью-Йорку, і історії остарбайтерів (яких Березін і його колеги розшукують, записують їх спогади та допомагають виживати), це і цікаві життєві історії земляків. Така історія відроджує патріотизм і любов до рідної землі, і з часом, можливо, самоврядування місцевих громад стане не лише порожніми словами, а дієвою силою, яка змінить наше життя на краще.

Впевнений, що Володимир дійсно достойна людина, щоб займати посаду депутата Верховної Ради».


Понравилась статья? Оцените ее - Отвратительно!ПлохоНормальноХорошоОтлично! (2 голосов, средняя оценка: 4,00 из 5) -

Возможно, Вас так же заинтересует:
Загрузка...

Комментариев еще нет