Александра Кужель поддержала Владимира Березина!
Двадцать третьего августа в Дружковке состоялась встреча известного политического и общественного деятеля, нашей землячки (родом из Константиновки) Александры Кужель и активистов объединенной оппозиции.
«Это не выборы – это война. Эта свора почувствовала кровь, и ее не остановить, только уничтожить! — говорила Александра Владимировна, — То, что они делают — это не коррупция, это уничтожение нации. Поэтому в нашей программе главный раздел — люстрация. Судей будем выбирать на местах, мы подготовили новый налоговый Кодекс, где только 7 налогов и Закон о снижении единого социального взноса — с 37 на 18,6%, три закона: о самозанятости, по инвалидам, об отзыве нардепа, Закон о криминальной ответственности за голосование чужими карточками. Надоела безответственность. Мы выступаем против продажи земли, и я буду настаивать на том, чтобы на год запретить что-нибудь делать с паями, пока мы не обучим селян. И с ментами, которые вошли во вкус (за 2011 год подверглись пыткам более 1 млн. украинцев) мы разберемся — ведь этот колокол звучит по каждому из нас… Они приняли закон против мовы, чтобы прийти на восток хоть с чем-то, потому что им больше нечего сказать.
Я объехала весь восток и могу сказать – их ненавидят! Самое страшное, что вся эта стая шакалов не собирается здесь жить. Под ними просто земля горит. Они себе грандиозные охотугодья в Киевской области и в Крыму понаделывали. Уже и гора Медведь им принадлежит!».
Общественный лидер и защитник природы нашего края Владимир Березин добавил к этому и захват лицами, приближенными к семье Президента, жемчужины нашего края — заповедника Клебан Бык: «Вы теперь не сможете там отдохнуть, искупаться и половить рыбу – там организуются очередные охотугодья. Но самое страшное, что надвигается на Дружковку из Константиновского района — грандиозный свинокомплекс на 600 тысяч голов! Мы должны объявить войну этому безумию, как дружковчане объявили войну смраду со свинокомплекса «Красная звезда», — заявляет кандидат в народные депутаты Украины В.Березин. Об этом так же говориться на romania-today.ru.
А.Кужель поддержала Березина, сказав, что преклоняет голову перед теми, кто в нашем крае идет против монстра-Партии регионов: «С такими ребятами, как Березин, приятно идти вместе. Они живут среди людей, борются за их права и не думают, как нахапать и защищать свой бизнес. Но регионалы, чувствуя проигрыш, боятся и действуют жестко. Поэтому нам нужна помощь всех активных и неравнодушных людей».
Запись в команду «За Березина!» по тел.0501647065. Расчетный счет фонда кандидата №26439506889727, ЄДРПОУ-09334702, філія Донецького обл. управління АТ «Ощадбанк», м.Костянтинівка, МФО 335106
МЫ ОЧИСТИЛИ НАШ КРАЙ ОТ РАДИАЦИИ – ОЧИСТИМ ЕГО И ОТ РЕГИОНАЛЬНОГО СВИНСТВА! РОДИНА НЕ ПРОДАЕТСЯ!
Посмотрите публикации по этой теме:
Материал размещен на сайте 30 августа, 2012, в рубрике Избранное. Опубликован в газете"№34 28августа 2012г"
(3 голосов, средняя оценка: 2,33 из 5) -
Возможно, Вас так же заинтересует:
Загрузка...
8) Хвиалка -ну и как там война со свинями отряда имени Героя Социалистического труда, Героя Уркаины,почетного жителя Донецкой области,и вааще нардепука Звягильского? Что то затихла общественница Зиновьева! Затих мэр-нюхая гавно по ночам со свинокомплекса….И о какой войне шипит этот березин с кужель?Омельянови-FOREVA!!!!Вместо ледового дворца будет элитный свинарник для дрючковчан, поскольку никто не может сказать- во скоолько и с каких шишей обойдется соджержание этого ледовища? Если это будет холодильник для забитых туше свиней- то тогда понятно, что субсидирует Боря Хундай, а если действительно ледовый дворец для растаманов-то возникает вопрос-откуда брать копейки?????
ВОЛОДИМИР ТИХИЙ ПРО ВОЛОДИМИРА БЕРЕЗІНА
Володимир Олексійович Тихий, як і його славетний батько Олекса Тихий, наш земляк. Цікаве, що як і батько він закінчив Московський Державний Університет, та став професійним фізіком. Але подальше судьба занесла його в Чорнобиль, де він став ще й екологом, що й стало головною справою його життя. Зараз це відомий експерт з питань радіаційної безпеки у міжнародному товаристві.
Ось, що він розповів про В. Березіна: “Я чітко пам’ятаю Володимира Березіна десь з середини 90-х. Ми, мабуть, зустрічалися з ним і раніше, в 91-92 роках, коли я був директором Українського відділення «Грінпіс», а він входив до Малої Ради екологічної асоціації «Зелений світ», але перші тісні контакти встановилися трохи пізніше. Моя добра знайома, активістка антиядерного руху з Коннектикуту, Джуді Фрідман, дозволила мені перекласти українською і видати екологічний самовчитель для дітей «Джелі Джем — захисник людей». Тоді «Зелений рух Донбасу» — Олександ Багін і Римма Агейкіна в Горлівці і Володимир Березін в Артемівську — почали активно використовувати цю книжечку у начальних класах школи та дитсадочках.
Березін — великий патріот України і своєї малої Батьківщини — Донбасу. Думаю, він міг би сказати так само, як і мій батько, Олекса Тихий: «Люблю свою Донеччину, її степи, байраки, лісосмуги, терикони. Люблю її людей, невтомних трударів землі, заводів, фабрик, шахт.» Середина 90-х була позначена громадянською небайдужістю, і Березін був одним з організаторів екологічних акцій. Результатом кількох агітаційних екологічних автобусних пробігів стала серія листівок «Чудеса и ужасы Донбасса». Мене найбільше тішило, що на першому місці стояли все-таки «чудеса», а не лише вибухонебезпечні військові склади в Артемівську, про що «зелені» невтомно нагадували владі.
В кінці 90-х я загубив Березіна з поля зору — я працював менеджером екологічних проектів Агентства охорони середовища США та ПРООН в Прикарпатті, консультантом ПРООН в Центральній Азії, весь час поїздки-перельоти. Коли на якійсь конференції на початку 2000-х я побачив Березіна, то почув, що він займається проблемами реабілітації малолітніх злочинців. Що було логічним переходом до більш відповідальних завдань. Активну громадянську позицію Березін займав і пізніше. Наприклад, я його бачив у Києві з групою міжнародних спостерігачів, які працювали на виборах 2004 року.
У 2003 році в Києві проходила Конференція міністрів охорони довкілля Європи. Тут ми з Березіним знову часто бачилися — він, як представник громадської організації «Бахмат», готував заходи громадськості під час конференції, а я відповідав за експозицію Чорноморської екологічної програми — фінансованого Європейським Союзом міжнародного проекту, де я у той час працював.
Після переїзду Березіна до Костянтинівки і початку його роботи у газеті «Провінція» ми почали контактувати частіше. Він попросив мене приїхати до Костянтинівки з дозиметром — на звалищі біля міста була знайдена велика радіоактивна пляма, і мій досвід роботи на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС тут знадобився. Я ж, зі свого боку, у 2009 році залучив Володимира як експерта з питань розвитку громадянського суспільства для роботи в проекті Світового банку. Тут важливим було те, що з 1998 до 2002 року Володимир був Головою Громадської ради при Донецькому обласному управлінні охорони навколишнього природного середовища, і Громадська рада організувала слухання з питань екологічної безпеки в низці міст Донеччини.
Наступного разу Березін вже був у Києві з групою школярів — переможців Олексиних читань, які щорічно проходять у містах, пов»язаних з життям Олекси Тихого — Дружківці, Костянтинівці, Слов»янську, Часів-Ярі. Коли сам, коли з Василем Овсієнком, я проводжу для таких груп (а їх вже було п»ять) невеликі екскурсії Києвом, з відвіданням Байкового кладовища і розповідями про Олексу Тихого та його справу.
І останній поворот сюжету — але дуже промовистий: історія малої Батьківщини. Тут Березін відкрив для мене — і, я впевнений, для багатьох — цілий пласт, який замовчувався і замовчується. Це і книжки Гайворонського, який жив і писав на Донеччині, а помер в далекому Нью-Йорку, це історії остарбайтерів (яких Березін і його колеги розшукують, записують спогади та яким допомагають виживати), це і цікаві життєві історії земляків — такі, як надрукована в Америці книжка спогадів Нони Банністер … Така історія відроджує патріотизм і любов до рідної землі, і з часом, можливо, самоврядування місцевих громад стане не лише порожніми словами, а дієвою силою, яка змінить наше життя на краще.
Впевен, що Володимир дійсно достойна людина, щоб займати посаду депутата Верховної Ради”.