Донбас після виборів: думки громадських активістів (деякі тези)

Екпертне опитування представників неурядового сектору, які працюють в Донецькій та Луганській областях, було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» Ілька Кучеріва в період з 11 по 19 листопада 2015 року. В опитуванні взяли участь 49 експертів.Переважна частина експертів схиляється до того, що місцеві вибори на Донбасі у 2015 році відповідали загальним демократичним стандартам. Втім, третина з цим не погоджуються і вважає, що демократичні стандарти не були дотримані на останіх виборах місцевої влади на Донеччині і Луганщини.
Більшість експертів вважає, що під час ведення передвиборчої агітаціії та кампанії кандидати та політичні партії недостатньо придиляли увагу важливим для Донеччини і Лунанщини проблемам.
На думку більшості опитуваних, місцеві засоби масовой інформації висвітлювали виборчу кампанію на Донбасі в основному необ‘єктивно і упереджено, хоча певні винятки були. Лише один із 49 експертів зазначил,що майже всі місцеві ЗМІ цілком дотримувалися принципу об‘єктивності та незаангажованості у своїй роботі під час виборчих перегонів.
Окремі порушеня на деякіх виборчих дільницях мали місце, в тім на остаточний результат голосування це істотно не вплинуло — так переважна частина оцінює чесність місцевих виборів на Донбасі. Втім, деякі експерти (15) вказують і на наявність системних порушень, які суттево вплинуліи на отримані в цих округах результати.
Основними позитивними відміностями нинішніх місцевих виборів у Донецькій і Луганскій областях від попереднії виборів експерти вважають підвищеня змагальності і посилення конкуренції між кандидатами і партіями; відчутно менший обсяг фальсифікацій, відвертого підкупу і, відповідно, вищій рівень прозорості процесу; відсутність монополії в регіоні у будь-якої з політичних сил; менше використаня адміністративного ресурсу.
Серед тих відмінностей, які, на думку експертів мають негативний характер, згадувалося низька якість організації виборчого процесу як такого, некомпетентність членів виборчих комісій, політична апатія, розгубленість і відсутність інтересу до виборів з боку місцевого населення, особливо— молоді; вокристання як старих форм і методів фальсифікації, так і нових; обмежені можливості для самовисування, необхідність приналежності до політичної партії.
Немає однозначних очикувань експертів щодо того, як результати виборов вплинуть на склад місцевої політичної еліти. Так, на позитивний вплив очикують 18 експертів, 15 не мають сподівань, що склад місцевої еліти якісно змінеться, і стількі ж взагалі не можуть дати жодних конкретних оцінок цим перспективам.
Налагодженню ефективної кооперації між органами місцевого самоврядування та неурядовим сектором заважає, на думку громадських активистів, небажання влади враховувати думку громадських організацій, брак прозорості та корупційна складова у діях влади, а також недостатній рівень кваліфікації представників влади, формалізм і забюрократизованість системи, пасивність органов місцевого самоврядування в принципі.
Ті, хто має надію на покращення умов, взаімодії та партнерства з владою, пояснюють свій оптимизм тим, що загальний тиск громадськості на владу надалі тільки зростатиме, що місцева еліта прагнутеме втриматися при владі, а відтак буде змушена маневрувати і робити певні кроки назустріч громадськості.
В основі песімізму тих, хто жодних змін не очикує, або навпаки готується до погіршення умов співпраці з владою лежить відсутність достатнього оновлення місцевих еліт, переобрання представників колишньої влади на посади мерів і депутатів.