За такие «ответы» придется отвечать
Евгений ФИАЛКО
Тот, кто владеет информацией, владеет всем. Поэтому от нас, простых смертных, ее усиленно скрывали. (далее…)
Евгений ФИАЛКО
Тот, кто владеет информацией, владеет всем. Поэтому от нас, простых смертных, ее усиленно скрывали. (далее…)
Евгений ФИАЛКО
Новый год начался ударами стихии: морозами, оттепелями, снежными буранами — одним словом, «обезьяньими проделками»… (далее…)
Какие праздники без сладких подарков?
Депутаты городского совета от Радикальной Партии Украины Олега Ляшко решили внести свою лепту яркий хоровод новогодних праздников и развезли свыше 500 подарков по детским садам города. (далее…)
29 січня 2016 року о 15.00 в приміщенні Дружківського відділення поліції розташованого за адресою вул. О. Кошового, 6А, керівництвом поліції запланована зустріч з громадськістю, як вже раніше проводилась у форматі «Запитання-відповідь».
Всі бажаючі можуть вже зараз ставити запитання для розгляду на зустрічі, як на офіційній сторінці в «Фейсбуці» (Дружківське відділення поліції) так і в редакціях місцевих ЗМІ, заповнивши анкету.
ОленаТКАЧЕНКО,
заступник директора по роботі з дітьми, ЦДБ ім О.І. Купріна
Різдвяні свята на нас, дорослих, відразу навівають дитячі спогади, а весь світ завмирає в очікуванні дива. Наші пращури вірили, що перша зірка висвітлювала шлях волхвам, що йдуть до Ісуса. (далее…)
Евгений ФИАЛКО
От войны не убежишь. Даже если рядом не рвутся снаряды и не горят дома, она продолжается внутри тебя. Ты невольно борешься с ней как с самым противоестественным состоянием на свете. Борешься как можешь, создаешь вокруг себя другой мир, где никогда не будет войны… (далее…)
Ольга ЕРОХИНА
Свою статью я подготовила еще до Нового года, но, прочитав в НД от 30 декабря рассказ Аллы Лубинской «Урок доброты», передумала передавать его редакции, так как многое в ее рассказе присутствует и у меня. (далее…)
Юрій ДОЦЕНКО,
член Національної спілки письменників України
«Перші уроки поезії - мамині. Знала Багато пісень и вміла Дуже інтімно співаті». Пісень було стільки, як у баби Зуїхи, нашої землячки. Найбільший слід на душі — од маминої колискової «Ой люлі-люлі, моя дитино». Шевченко над колискою — це не забувається». А співане тужно: «Іди, сину, на Україну, нас клянучи» — хвилює і досі».