Київ і Дніпро милі комусь є

А комусь хай Львів, його бруківка

Та мене приваблює Дружківка,

Край мій рідний, місто ж то моє!

Йому ж 230 років

На початку осені... Чимало

Місто моє хитало і ламало —

Пережити стільки довелось!

А Дружківка втрималась й росте,

І працює, й дихає ритмічно,

Й заявляє голосно, публічно

Всім про себе — бачимо ми те.

В місті цьому тут корені мої,

Тут моя рідня – жива й померла,

Особиста тут моя Говерла!

А які тут зорі й солов‘ї!

Ой, співучі... І на тім стою —

Як же не любити свого міста?!

Спечений з місцевого він тіста,

Хліб смачний й вода з криниць, що п‘ю,

230 років – хай щастить

Тобі, краю мій, моя Дружківка!

Київ, Харків, Львів стара бруківка

Там десь є — мені це не кортить.

Андрей Цирульник,

литературное общество «Современник»

Посмотрите публикации по этой теме:

Литературная страница Гімн ЄВРО-2012 від молоді Донбасу Юбилей литературного движения Посвящается Дружковке

Материал размещен на сайте 15 сентября, 2011, в рубрике Литература. Опубликован в газете"№37 14 сентября 2011г"

Понравилась статья? Оцените ее - (Нет оценок) -

Возможно, Вас так же заинтересует:

Загрузка...