Мої враження від поїздки до Києва

Соф’я Чемерис, м.Краматорськ

Мрія. Невже вона збудеться? Ще не віриться, що ми вже у Києві. Перше враження – це більше за все, що я бачила!

Наша зустріч з Володимиром Тихим. Це добра, дуже розумна людина, яка з першої секунди захопила всю нашу увагу своїми розповідями. Цікаві історичні факти про створення та розбудову Києва, спогади про батька, все побачене – пам’ять на все життя.
Яскраві враження про місто, неймовірно широкий Дніпро, величезна купа пам’яток архітектурного мистецтва, які вдало поєднуються у різноманітні ансамблі. Університети, бібліотеки, Будинок вчителя вражають своєю величністю та красою. Київ — величезна духовна спадщина. Ми почали свій рух від Володимирського собору. На шляху до Володимирівської гірки ми побачили та почули дуже багато цікавого: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Києво-Могилянську Академію, Академію наук України, пам’ятники М.Грушевському, Г.Сковороді, Я.Мудрому, М.Лисенко, Б.Хмель-ницькому, Св.Апостолу Андрієві, Княгині Ользі, Кирилу та Мефодію, будинок, в якому народився О.Вертинський, Золоті ворота, архітектурний ансамбль Софії Київської, Софіївську площу – серце Києва, де проходять усі важливі та яскраві дійства, Михайлівський собор, Андріївський собор, пам’ятник жертвам голодомору. Були на Контрактовій площі, Майдані Незалежності.
А ще, мабуть, найголовніше ми відвідали Байкове кладовище. На могилі Олекси Тихого нас зустрів Василь Овсієнко. Готуючись до написання та захисту пошукових робіт, ми багато читали з його спогадів, але побачити та почути з перших вуст було дуже цікаво.
Наша група поклала квіти до могил Олекси Тихого, Василя Стуса та Юрія Литвина. Почувши та побачивши все, ще раз захотілося на весь світ заявити: «Я пишаюся тим, що я українка!»