Налоговая

Формування податкового кредиту з податку
на додану вартість на підставі касових чеків

Пунктом 201.11 статті 201 розділу V Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Тобто платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі касових чеків, які містять загальну суму отриманих товарів/послуг, що не перевищують 200 гривень за день (без ПДВ).
Якщо платник податку отримав касовий чек, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий платник податку не має права на підставі цього чека віднести до податкового кредиту ні всю суму ПДВ, сплачену при придбанні таких товарів/послуг, ні її частину.

Нульова ставка з податку на прибуток
як засіб підвищення соціальних
стандартів

Відповідно до п. 154.6 ст. 154 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI визначено, що на період з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р. застосовуватиметься ставка 0 % для платників податку на прибуток, в яких:
- розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн. грн.;
- нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.
При цьому право на отримання пільги не поширюється на платників податків, які здійснюють види діяльності за переліком, визначеним п.154.6 ст.154 Кодексу, а саме: діяльність у сфері розваг, оптовий продаж підакцизних товарів, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів, діяльність з обміну валют; операції з нерухомим майном, оренду; охоронну діяльність; оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі та інші.
У разі якщо хоча б в одному звітному податковому періоді норми п. 154.6 ст. 154 Кодексу не дотримуються, платник податку на прибуток втрачає право на таку пільгу і оподатковується на загальних підставах.

Щодо підтвердження підприємцями видів діяльності, в межах яких вони
реалізовують продукцію
Згідно із пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 розділу III Податкового кодексу України до складу витрат платника податку на прибуток підприємств не включаються витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). На бюджетні установи, які не є платниками податку на прибуток підприємств, вказана норма Кодексу не розповсюджується.
Щодо підтвердження підприємцями виду/видів діяльності, в межах якого/яких вони реалізовують продукцію (товари, роботи, послуги), то таким підтвердженням є:
для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування:
копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку
для підприємців, які здійснюють діяльність відповідно до ст. 177 Кодексу (загальна система оподаткування):
копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності, довідки податкового органу, в якому він знаходиться на податковому обліку, щодо заявлених ним виду/видів діяльності (відповідно до реєстраційної картки) та обраної системи оподаткування доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності.
Відповідне роз’яснення надано листом ДПА України від 05.04.2011 р. N 4133/5/17-0716.
Сектор МРР та ДПІ у м.Дружківка