Нічні покатушки

Віталій Колбунов
Років декілька тому була така ідея в нас — проїхатися якимсь відомим маршрутом, але вночі. В цьому році ми нарешті спромоглися на це.
Ідею обсудили, а потім на форумі обговорили з потенційними учасниками умови заходу. Для тих, хто бував у велопоходах багатоденних (з ночівлями), все це не було новиною і все, що необхідно, було в наявності.

Після недовготривалих перемовин ми вирішили їхати вночі з п’ятниці на суботу.

Призначивши місце і час зустрічі, ми потихеньку почали свою подорож. Проводжала нас невеличка група підтримки, яка їхала до Донського.

Далі ми поїхали вже повільно, не поспішаючи, на різні теми (як за звичай) розмовляли, споглядали, як темніє небо. Дісталися по дорозі на «Веселовку» до повороту направо по грунтовій кам’янистій дорозі, яка вела нас в Ново-Андріївку. Тут ми переодяглися злегка від комарів і продовжили свій путь. Сонце вже давно закотилося за обрій, і ми перебували в повній темряві. Від залізничної колії до Андріївки взагалі не трапилося ні одної машини.

Коли ми виїхали на трасу в Андріївці, нас вітала молодь на зупинках і місцевих «корчмах», вигукуючи гасла про спорт, здорове життя і ЄВРО 2012. На трасі було мало машин, але вони все ж таки були, тому Степан використав свій тактичний ліхтар, та ще й в подвійній дозі, із застосуванням стробоскопу. Зустрічна машина в темряві прийняла нас за колону в супроводі ДАЇ і загальмувала, майже притиснувшись до узбіччя! Ми вирішили більш не робити такого, бо хто знає, яка реакція може бути в наступної автівки?!

Так непомітно ми докотилися до Новотроїцького. Тактика руху була такою: хто зі світлом, їхали позаду, а ми (хто без ліхтарів) — попереду, і все нам було чудово помітно на дорозі на кілька десятків метрів уперед. За 3-4 кілометри ми дісталися до перехрестя доріг і, звернувши уліво, зупинилися перепочити, зібрати думки до купи і помилуватися яскравими зорями на небі. До того ж на цей час в нас був запланований зв’язок із Fantom, який мав нас зустріти по дорозі біля Золотого Колодязя і провести до раніш приготованого місця. Ми стали повільно спускатися по вузькій асфальтовій дорозі і через деякий час зустрілися із Сергієм, який нас повів по знайомій йому дорозі, огинаючи великий ставок. Дісталися греблі, переїхали на іншій бік і, забираючи трохи лівіше, піднялися до затишної галявини, де завчасно вже були приготовані дрова для багаття. Ні комарів, ні вітру! Красота! Пахло чебрецем і мелісою, і ще чимсь знайомим з дитинства... Хотілося просто мовчати й дивитися на небо...

Швидко розгорівся «кастрік» завдяки бензину. Зручно розташувавшись навколо вогнища, ми дістали із своїх схованок смачні пакунки з бутербродами, чаєм, напоями на свій смак і розсуд. Бесіда пожвавішала, коли розбуджений легкою втомою голод було подолано...

Скільки жартів і оповідань ми почули! Було дуже весело і цікаво. Іноді ми здійснювали вилазки за «сушиною» , щоб підкинути в багаття нові дрова.

Потім почали збирати чебрець, якого було шкода витоптувати. Все навкруги було таке романтичне, аж не хотілося їхати додому, були думки навіть залишитися на місці до того часу, поки почне світлішати.

Але час вже було й повертатися. Додому ми їхали іншим шляхом, через Веселе, Грузьське, Новомиколаїву, Новогригоровку, Райське. Села були тихі й неначе покинуті, вогнів по хатах майже не світилося. В полі понад річкою, вздовж якої ми їхали, стояв туман, зійшла луна, і проглядали в темряві якісь корчі, нагадуючи щось казкове... Мені особисто такі краєвиди, та ще й зі звуками сичів, цвіркунів та інших нічних птахів нагадали фільм «Вій». Хорошо что заранее была куплена каско страховка.

Польова дорога змінилася гіршою сільською дорогою, ми поїхали повільніше. Огнів додавалося все більше, і ми вже впритул наблизилися до Дружківки. Позаду 65 кілометрів. Далі кожен вже сам дістався своєї домівки...

За останній час ми встигли накрутити вже багато кілометрів. В ніч на цю неділю здійснили давній задум прокатити вночі велику відстань. Але ми не зациклюємося на цьому. Збираємося кожного дня (по буднях) біля ДП і рушаємо в невеличку подорож — без зайвого клопоту, потихеньку і прогулянковим темпом.

Всі, хто хоче приєднатися, знайти нових дроузів, отримати поради і допомогу — прошу приєднуватися ) — 18.00 біля ДП.



Понравилась статья? Оцените ее - Отвратительно!ПлохоНормальноХорошоОтлично! (Нет оценок) -

Возможно, Вас так же заинтересует:
Загрузка...