Перехрестя наукових доріг

Владислав СЛАВИЧ, учень ЗОШ №9
Т.Г.Шевченко мріяв, що «оживе добра слава, слава України».
«Де народився — там і згодився», — говорить українське прислів’я. На сьогодні у спільному єднанні різних районів Сходу і Заходу України можливе це бажання. Через долі багатьох науковців, вихідців зі Сходу і Заходу України бачимо, що Україна єдина.

Члени нашого краєзнавчого гуртка «Мій рідний край» вивчають різні періоди історії нашого краю. З хірургом П.С. Серняком познайомились, коли вивчали історію переселення лемків на Донбас у 1944-1947 рр. З’ясувалося, що він з Лемківщини, а відомим хірургом став у Донецьку. Висока працездатність, організаційні здібності та безпомилкове професійне новаторство допомогли професору Петру Степановичу Серняку підняти на новий рівень надання медичної допомоги урологічним хворим у Донецькій області. Хворі з усього світу їдуть до нього лікуватися.

В.О. Пірко, відомий історик Донбасу, досвідчений краєзнавець, дослідник періоду козачини, а сам родом із Львівської області. Допомагав нам, юним дослідникам, у вивченні історії заснування козаками міст Донбасу і консультує дружківських учнів під час написання дослідницьких робіт.

Митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, галичанин Шукало — впливова особа у Православній церкві Московського патріархату на Донбасі.

Про В.Ф. Крамаренка ми дізналися випадково, коли вивчали долі своїх земляків ХХ століття. У жовтні 2010 року учні нашої школи, перебуваючи на екскурсії у Львові, зустрілися з членами сім’ї В.Крамаренка і привезли до краєзнавчого музею Дружківки його речі. Силами ентузіастів-краєзнавців у цьому ж році у Дружківському краєзнавчому музеї відкрився розділ, присвячений видатному вченому, професору Львівського національного медичного університету В.Ф. Крамаренку. Ці події стали поштовхом до нових цікавих досліджень про видатних людей Донбасу.

Протягом певного часу я вивчав життєвий і науковий шлях видатних учених і громадських діячів, вихідців зі Сходу і Заходу України, чий науковий талант розквітнув далеко від рідного дому. Гличина і Донбас стали рідними у долях цих видатних людей, як і в долях багатьох громадян України.

Спільним в їх долі і творчому житті є те, що вони вихідці з сімей робітників і селян. Період навчання і становлення як науковців припадає на 50-60-ті, розквіт таланту — на 80-90-ті роки ХХ ст.

Незалежна Україна високо оцінила їх працю і досягнення. Ці люди не тільки талановиті у своїй галузі. «Працелюбство і чесність — ось важливі риси для вченого», — наказував П.Серняк на зустрічі з учнями нашої школи на «Лемківській варті». Ці риси притаманні і самим ученим, з якими ми познайомились.

На прикладах життєвого і творчого шляхів видатних учених і громадських діячів бачимо єдність Сходу і Заходу України, а шевченківське гасло «Обніміться ж, брати мої» завжди було реальністю.

(Збірка «Україна у нас одна»)