Що роблять козаки у Дружківці?

Козак Дружко: «Донські козаки? Не бачив, не чув!»

Євген ШАПОВАЛОВ

На вході у Дружківська міську раду стоїть людина вдіта у якийсь військовий стрій. На моє запитання він відповів, що він донський козак…

З першого погляду це виглядає клоунадою. Але на вході у нашу міську раду дійсно стоїть «козак». Не знаю, чи є в нього законні документи, права і дозволи виконувати обов’язки внутрішніх органів, але в історичному плані його стояння і взагалі застосування російських донських козачків у захисті влади від народу, має давні традиції царського режиму, який використовував козачків у ролі жандармів для жорсткого придушення народного невдоволення.
Наведу кілька свідчень з архівних джерел, які мені надав член Національної Спілки краєзнавців України, дослідник з Костянтинівки Микола Серов.
«Російські козачки (донські) ще з 1905 року заплямували нашу землю кров’ю донецьких робітників. Один із трагічних монументів від тієї доби — це відомий всім у Костянтинівці пам’ятник 13-ти розстріляним робітникам пляшкового заводу, які були страчені за активну участь у протестних діях. В Горлівці, Юзівці, Дружківці, навіть до сумнозвісного 1917 року, від російських козачіх шабель загинули сотні борців за економічні права і свободи».
Приводжу ще один історичний приклад розправи російських донських козаків над 10 – ти тисячним мітингом, що відбувся в Дружківці 9 травня 1906 року. В обласному архіву є спомин нашого земляка Добровольського: «…В Дружковку приехал рабочий депутат 1 – й Гос. Думы Михайличенко (Михайличенко Митрофан Іванович, 1869 г.рожд.), был созван митинг, между теперишним Донецким и Торецким мостами, около Торца… Мітингом руководил Григорий. Выступал депутат Михайличенко и другие. Митинг разогнали казаки, было убито 3 человека: Артеменко, Иванов, Лунев, сотни ранены».
У роки Великої Вітчизняної війни Донське козацтво воювало на боці Гітлера. І воювало самовіддано, на смерть! В жовтні 1942 року у Краснодоні, місті героїв-молодогвардійців, відбувся «казачий парад», яким донські козаки засвідчили свою відданість гітлерівському командуванню та німецькій адміністрації. А сам П. Н. Краснов казав: «Мы, казаки, на Тихом Дону. Казаки! Помните, вы не русские, вы казаки, самостоятельный народ. Русские враждебны Вам!». Скільки наших батьків, дідів і прадідів полягло у війну від куль фашистських корпусів Краснова, Павлова, Кононова? Як же сьогодні пояснити їх появу у нашому місті і їх щільну співпрацю з нашою міською владою? І, знаючи, що сьогоднішня міська влада не стає на бік свого народу, що яскраво показали минулорічні події з підвищенням комунальних тарифів, така спайка з такими козачками викликає занепокоєння…
Історично Дружківка розташована на землях війська Запорозького, на території його Самарської паланки. Першопоселенцями тут були козаки-українці. Українська культура, побут, мова завжди панували на цій землі. І не виникає питань існування в місті організацій українського козацтва. А от як опинилися тут наші сусіди донці, і до того ж мають таку владну підтримку, — викликає щонайменш подив…