Виставка про Майдан у бібліотеці

Анна ВЕРЕСЕНЬ

Belusenko В минулому номері газети НД ми анонсували відкриття виставки київського художника Олексія Белюсенко, одного з учасників революції Гідності та Свободи у рамках культурно-мистецького проекту, у ЦМБ ім. Лесі Українки.

Відкиття персональної виставки Олексія Белюсенко «Щоденник екстреміста» в рамках арт-проекту Gennady Gutgarts «Мистецтво після майдану» відбулося 27 листопада. На заході були присутні Народний Герой України Анатолій Водолазський, представники відділу освіти: Світлана Лазебник, Алла Солоділова, краєзнавець Володимир Качур, гостя з Краматорська — вчителька української мови, давній друг бібліотеки Оксана Проселкова, учнівська молодь, громадськість міста.
Від початку виставка мала назву «Люди-прапори», а нині — «Щоденник екстреміста», бо дійсно деякі роботи починалися писатися прямо на Майдані. Художник був не тільки свідком відомих подій, але й безпосереднім його учасником. Він розповів про власний досвід перебування на Майдані: «Я людина творча, інтровертна, мені важко спілкуватися інколи з людьми не мого рівня свідомості, рівня розвитку, найчастіше я себе відділяв від натовпу та юрби, а тут хотів розчинитися в ній.. Я взагалі не відчував того, що ми різні. Мене вразив високий рівень самоорганізації людей, нам не потрібен був керівник, хтось знав що зараз потрібно носити каміння, хтось вже поспішав у будівельний магазин за лопатами, якщо впала жінка, то їй поспішало одночасно допомогти практично 10 осіб, Майдан був вкрай небезпечним місцем для киян, але всередині нього я відчував себе в безпеці, бо тоді там були люди, які проявляли найкращі свої людські якості, і ніде подібного я більше не бачив. Жаль, що нині після революції Гідності прийшли до влади негідні люди. До речі, на політиків взагалі не звертали увагу, те, що там Кличко чи Яценюк були в авторитеті та очолювали повстанців-маячня, тільки вони починали щось «нести» не те, їх натовп просто «вимикав» гулом осуду».
Геннадій Гургатц підкреслив що в національно-патріотичному вихованні підлітків необхідно використовувати неординарні акції, які ідуть від серця до серця іншої дитини. Однак не кожен дорослий знаходить потрібні для молоді слова про нашу країну. Як правило, всіх вже по саме не схочу «загрузили» вишиванками, козачками тощо, але цим патріотизм не виховується, а викликає зворотній ефект. Чи завжди те, що пропонують дорослі є тим, чого прагне молодь, чи про одну й ту Україну ми говоримо на виховних годинах?
Без сумніву представлені відеоролики: «Вірші Кобзаря устами поранених бійців», в якому чудову пісню Кобзаря переспівували бійці, що знаходяться на лікуванні у київському військовому шпиталі, «Майдан. Не спи, моя рідна земля!» — пісня, яку співали учасники майдану, «Повертайся живим» інакше сприятиме молоддю, ніж тисячі затертих патріотичних слів.
Продовжили зустріч Володимир Качур, славнозвісний Анатолій Водолазський, привітала присутніх начальник відділу освіти Світлана Лазебник. Вона пообіцяла, що виставку, яка буде працювати по 15 грудня, відвідає якомога більше учнів шкіл міста. До речі, гідами на неї будуть їхні однолітки.